[caption id="attachment_315" align="alignleft" width="200" caption="Фото з сайту spectur.ru"]
[/caption]Продовження розповіді англійського блогера Ґлена Олсопа про його власну Інтернет-біографію. Початок - тут.
"У розпал успішної роботи з ViperChill та маркетинговими форумами, я також брав активну участь у роботі декількох інших сайтів. Я часто спілкувався з учасником (назвемо його Джон) SEO-форуму Guy.com, щоб покращити свої знання з SEO, і можу сказати, що він був генієм SEO. Повідомлення про мої успіхи знаходилось на головній сторінці Digg і я отримував тисячі трафіку, але я поняття не мав, що це принесе мені якусь користь у подальшому.
Одного разу я отримав повідомлення через MSN, саме від боса Джона, який пропонував мені перебратись до Кейптауна, щоб очолити їх новий відділ соціальних медіа. Я хотів би отримати посаду в команді, працювати з великими компаніями, побачити іншу сторону світу. Але, я мав ще рік коледжу, тому я чемно відмовився, але запевнив його, що хотів би поговорити з ним через рік, після того як я закінчу коледж, якщо ця робота ще буде актуальною.
Я, як звичайно, і далі бавився зі своїми двоюрідними братами. Моя мама прийшла з роботи додому, і я, сміючись, розповів їй про ту пропозицію. «Цей божевільний хлопець з Південної Африки хоче, щоб я там працював». Вона була здивована моєю відмовою, і запропонувала ще раз усе обдумати. «Ти не з’являєшся у коледжі, ти ненавидиш свою роботу, і, у будь-якому випадку, це те, що ти хочеш робити, коли закінчиш коледж».
Вона була права!
За 30 секунд я вже вирішив, що так і буде. Я вже був готовий залишити Англію і їхати працювати у Південній Африці. Я не знав жодної людини у цій країні, а все, що я читав в Інтернеті, говорили про те, що там дуже велика злочинність. Тим не менш, можливості працювати над проектами моїх мрій виявилося достатньо, аби зманити мене від усього і всіх, кого я знав.
Мій тато – людина досить серйозна, тому я був дуже вражений, коли він голосно розсміявся у відповідь на мої новини. Я припускаю, що важко серйозно сприйняти телефонний дзвінок, який починається зі слів: - «Тату, я їду до Південної Африки». Але, хоча тут я мав повну підтримку моєї сім'ї (мені було усього 18 на той момент), за декілька тижнів потому я приземлився в Міжнародному аеропорту Кейптауна.
Південна Африка
[caption id="attachment_314" align="alignleft" width="200" caption="Південна Африка. Фото з сайту chervone.com"]
[/caption]У Південній Африці я зрозумів багато нового про себе, як людину, подорослішав, а ще – у мене була можливість здійснити на практиці багато моїх маркетингових ідей. Працюючи з Hewlett Packard, я конкурував з великими маркетинговими командами зі всього світу, що представляють бренд HP в їх конкретних країнах. Хоча я працював сам по собі, я давав сайту НР більше цільового трафіку, ніж будь-яка з цих фірм маркетингу.
Я допоміг одній британській газеті потрапити у топ Digg більше 40 разів, а при роботі з Bacardi над справді унікальним проектом я «поклав» їх сервер. За іронією долі, через те, що я направив їм так багато трафіку, що їх сервер «ліг», вони не від слідкували коефіцієнт конверсії від мого трафіку, і перестали зі мною працювати.
Крім того, що все було досить добре у компанії та наших клієнтів, я мав неабиякі успіхи й сам по собі. За два роки, що я пропрацював у Південній Африці, я створив значну кількість дуже успішних сайтів. Можна сказати, що я знайшов свою унікальну нішу, що працює і до цього часу, і певні ідеї я використовую постійно, що дає мені змогу заробляти багато грошей.
Я також розпочав блог про особистий розвиток PluginID, де «задокументовано» мою подорож до Південної Африки, та речі, які я дізнався за цей час про дух, мотивацію та продуктивність. Я дійшов до певної межі, коли у січні 2009 року я заробляв більше грошей з афілійованого маркетингу протягом кількох годин на тиждень, ніж за повний робочий день у своїй маркетинговій компанії, і тому я вирішив, що саме гарний час, щоб піти.
Повернення до Англії
[caption id="attachment_316" align="alignleft" width="200" caption="Фото з сайту jastforme.beon.ru"]
[/caption]Як би я не насолоджувався роботою у компанії, немає нічого, що можна порівняти з можливістю працювати на себе і свої проекти. Я повернувся до Англії, де зосередився на афілійованих сайтах та PluginID. PluginID на той час досягнув 75 000 відвідувачів на місяць і мав більше 7 000 RSS-передплатників. Я продав цей сайт за п'ятизначну суму грошей.
Я знав, що я буду сумувати за аудиторією в Інтернеті, тому вирішив, що зараз ідеальна нагода, аби відродити ViperChill, після продажу блогу особистого розвитку. За останні 14 місяців я продав 95% своєї Інтернет-власності і витратив більше $200 000, щоб зробити ViperChill маркетинговим блогом № 1 у світі.
У мене є декілька великих цілей попереду, так що, повірте мені, коли я кажу, що це тільки початок. Дякую за увагу.
Немає коментарів :
Дописати коментар