Щоразу, коли владі треба щось прикрити, ми чуємо: "Ви ж не хочете, щоб Путін напав?"
Ось знову читаю статтю від відомого блогера, який стверджує, що кремлівський карлик найбільше прагне поразки Порошенка на виборах. "Путін навіть не приховує, що, в принципі, це і є його основний план. Він же сказав, що поліпшити стосунки з Україною може і хоче, але не з цим президентом. І якщо хтось вважає, що за великою частиною цієї компрометації влади не стоїть Росія – він дуже помиляється. Тому цілком можливо, що Путіну вдавалося досі успішно компрометувати цю постмайданівську владу і цілком можливо, що вдасться й далі", – каже пан блогер.
Коли я таке чую, я зразу згадую "Колгосп тварин" Орвела. Видатний письменник просто не знав, що колись у Європі з'явиться така Україна, яка замутить революцію, і потім на уламках ферми лякатиме своє тваринонаселення: "Ви ж не хочете, щоб Джонс повернувся?"
Ні, ми, звичайно, не хочемо, ні щоб Джонс повернувся, ні щоб Путін напав. Але нам, хай ми й тварини, не дуже подобається, коли нам намагаються згодувати цю жуйку, аби лишень самим мати змогу й далі спати в ліжках і ходити на двох ногах, тоді як всі інші мають гарувати й гарувати, гинути, нидіти, оплачувати тарифи для покриття збитків свиней тощо.
А ще я дуже сумніваюся в чесних намірах людей, які намагаються мені розказувати, як я маю жити й за кого голосувати - чужою мені мовою. Так, я її розумію, я навіть умію доволі грамотно нею писати (не говорити, але хоча б не писати "что бы" і "вкрации"), але це чужа мені мова, це те саме, що мені намагатиметься щось розповісти поляк або болгарин. Ні те, ні те не вселяє мені довіри.
Я не думаю, що Україна має єдиний шанс, який називається "жити по-новому". Бо саме цього поки що і не виходить. І річ не у війні. Бо її ж у нас і немає. У нас свята - Євробачення, Ліга Чемпіонів...
Трійця.
Трясця...
Немає коментарів :
Дописати коментар