НМД: Причини вести і закинути блог

Незважаючи на всі розмови про швидку загибель блогосфери, з кожним днем у мережі створюється все більше і більше блогів. Одночасно, зростає і кількість блогів неактивних – покинутих чи просто занедбаних власниками. Постає питання - чому ж люди ведуть блоги? Чому вони перестають їх вести?

НМД, причини вести блоги чи покинути цю справу у кожного свої. Хоча, певні типові сенси можна виявити.

Отже,

Декілька причин, через які люди ведуть блоги

1. Марнославство: намагання привернути до себе увагу та популяризувати свою персону. Блог «про себе, коханого» на певний час може задовольнити тягу людини до марнославства.

2. Можливість висловитися: вам сподобався або, навпаки, не сподобався якийсь товар чи послуга. Ви можете висловити свої враження від цього товару у своєму блозі. Певним чином ви можете так допомогти своїм читачам – негативні або позитивні відгуки комусь допоможуть зробити вибір.

3. Підвищення журналістської або письменницької майстерності: перша стаття займає, зазвичай, досить багато часу. Поступово напрацьовуючи майстерність, ви вже можете писати швидше, більше та якісніше.

4. Нові знайомства: коли людина веде блог, зазвичай, його хтось читає. Якщо тема цікава, ви можете познайомитись з однодумцями, яким ця тема теж цікава. Такі знайомства можуть принести не лише задоволення, а й матеріальну користь;

5. Можливість зберегти свої думки і переживання: коли ви писали пост, переживали певні емоції. З часом ці переживання забуваються. Проте, переглядаючи свої давні пости, завжди можна повернутись до цих емоцій та переживань;

6. Обговорення нових проектів та ідей: у вас з'явилася нова ідея. Чи матиме вона успіх? Хто знає? Запитайте у читачів свого блогу, посперечайтесь – ваша ідея викристалізується і набуде досконалості;

7. Втеча від самотності: найближче до соціальних мереж. Самотні люди, маючи блог, отримують певну частку спілкування – з читачами, що допомагає відчути себе не таким самотнім;

8. «Павтарєньє – мать учєнья!»: ви отримали певні знання, та їх треба закріпити. А в школі нас недарма примушували переказувати вивчені теми, адже переказати інформацію своїми словами – найкращий спосіб закріпити її;

9. Підвищення кваліфікації: читання, коментування та писання блогів цікавої тематики дасть можливість отримати нову інформацію, перейняти корисний досвід;

10. Експеримент: за допомогою блогу можні апробувати певні функції, скажімо, системи управління сайтом. Я окремі можливості Wordpress спочатку вивчаю на одному з безкоштовних блогів, а потім встановлюю (або не встановлюю) на основному сайті;

11. Заробіток: блоги, як і інші форми Інтернет-активності можуть приносити прибуток. Зокрема, це може бути реклама, на чому зараз намагаються заробити більшість (НМД) блогерів. Сам далекий від того, щоб відмовлятись від заробітку, якщо випадає така можливість ;-).

Причини занедбати блог

1. Розчарування: започатковуючи блог, кожен має певну мету (дивіться вище). Якщо протягом певного часу цілі ведення блогу не досягнуто – хтось здійснює заходи щодо виправлення ситуації, а хтось кидає блог;

2. Конкуренція: блогів усе більшає, вільних тем меншає. Тримати достатній рівень усе важче, часто це вимагає певних матеріальних витрат. Значна частина блогерів не витримує конкуренції і закриває свій майданчик;

3. Невміння писати: почитавши деякі статті, що стверджують вас у переконанні, начебто писати цікаві статті може кожен, ви почали писати в блог. Та з часом ви бачите, а іноді вам прямо про це кажуть, що хисту до письма у вас немає. Перечитуючи свої тексти, ви самі розумієте, наскільки вони недолугі. Ну його до біса, цей блог!;

4. Відсутність часу: блог – це діяльність. Не можна вести блог, не витрачаючи часу. Якщо приорітети розставлено таким чином, що інші проекти займають вищу позицію, туди витрачається основний час – скоріше за все, блог «засне». Іноді – назавжди…;

5. Відсутність читачів: «мій блог ніхто не читає…» - це певним чином наслідок пунктів №№ 1, 2 та 3. Ви пишете, а сенс?

6. Тролі: це такі маленькі злі тварюки, яких зараз в Інтернеті – греблю гати, і які найкращого автора й творця можуть своїми коментарями довести до інфаркту. Не остання причина закинути свою онлайн-творчість;

7. Відсутність креативних ідей: ви ніяк не можете придумати – про що писати. Ось як цей пост – хіба про це ніхто не писав? Мільйон разів. А мені більш нема про що написати…;

8. Просто ліньки: одна з головних причин :-). Наче й сказати є що, і людям цікаво, але ж ліньки сісти й написати… І так щодня. Хана блогу!

Ну начебто все. Є доповнення?

[polldaddy poll=4757889]

Розмір має значення?

[caption id="attachment_245" align="alignleft" width="200" caption="Фото з сайту mihailvologda.moifoto.ru"][/caption]

Час від часу спадає на думку перевірити довжину тексту в тому чи іншому пості. Особливо, якщо публікація призначена для виконання певного завдання, скажімо, рекламного.

Зазвичай, рекламодавці вимагають, аби довжина тексту була не меншою, ніж п’ятсот символів, а краще – якщо тисяча. Чи має розмір посту якесь значення, чи це лише стереотип?

Середня довжина звичайного посту вітчизняного блогера рідко перевищує 100-120 слів, що складає приблизно 700-750 символів. Тобто, з цього боку, вимоги виправдані – якщо зазвичай ви пишете тексти по 700 символів, а рекламний буде 300-400 – може виглядати незвично для вашого блога.

Але й це ще не вся премудрість. Західні блогери, виявляється, вже давно порахували – якої довжини повинен бути текст «на задану тему», аби викликати найбільший інтерес та зібрати якомога більше коментарів і трекбеків.

Одним з перших залежність зацікавленості читачів постом від його розміру виявив блогер Ґлен Олсоп з ПАР. Шляхом експериментів та консультацій з колегами він встановив, що для найкращих результатів залежно від тематики довжина тексту у пості повинна бути наступною:

- огляди електронних пристроїв, а також новини моди та шоубізу - 180 слів, біля 1200 символів;

- новини Інтернету - 340 слів, ~ 2200 символів (обов’язково візьму на замітку – треба ж перевірити!);

- новини політики - 460 слів, ~ 3000 символів;

- краса, здоров’я, медицина - 660 слів, ~ 4300 символів;

- маркетинг і пов'язані теми - 1100 слів, ~ 7100 знаків;

- фінансові питання - 1200 слів, ~ 7800 знаків;

- розвиток особистості, психологія та персональні тренінги - 1400 слів або майже 9200 символів.

Звичайно, це стосується англомовного тексту, тому в наших реаліях треба перевіряти й коригувати ці значення, адже довжина тексту українською та англійською мовами суттєво відрізняється. А це означає, що україномовні пости повинні бути десь на 10-15% довшими, ніж англомовні.

Але, як встановлено навіть західними колегами, 10 тисяч символів нецікавого тексту не матимуть ефекту короткої захоплюючої замітки (хто б сумнівався!).

Тож, розміри – розмірами, а про «красне письменство» за будь-яку ціну забувати не слід.

То що там з монетизацією? Частина 2

У рамках другої групи монетизації особливу популярність серед веб-майстрів має продаж посилань. Як вже було зазначено, чим вищими є показники авторитетності ресурсу (тИЦ та PR), тим більшою буде ціна за місце під посилання. Так, діапазон цін часом просто шокує: від кількох центів до сотень доларів за одне гіперпосилання з сайту. Початок - тут.

Продаж посилань веб-майстери можуть здійснювати двома різними шляхами. Перший - особиста домовленість із зацікавленою особою (ручний режим), яка бажає розмістити на сайті своє посилання. Другий - співпраця з біржами посилань (автоматичний). Необхідно відзначити, що перший спосіб в наші дні має, щонайменше, дивний вигляд, бо вимагає чималих зусиль з боку веб-майстра на шляху пошуку потенційних рекламодавців. Тому зупинимося детальніше на прогресивному способі продажу посилань - роботі з біржами посилань.

Робота з біржами посилань

Біржа посилань - система автоматизованої купівлі-продажу посилань, свого роду, зв'язкова ланка між оптимізатором, що займається просуванням сайту, і веб-майстром, який на цьому хоче заробити.

Для веб-майстра алгоритм взаємодії з біржею посилань має приблизно такий вигляд:

- реєстрація на біржі, зазначення адреси ресурсу, опис його тематики;

- призначення ціни за місце під посилання (потрібно дотримуватися золотої середини: занадто високі ціни можуть відлякати потенційних рекламодавців, а низькі - не принесуть очікуваної фінансової вигоди);

- визначення максимальної кількості місць, які виділяються під посилання (пам'ятайте, що чим більше зовнішніх посилань на сторінці, тим менше ціна за одне посилання, і навпаки);

- налаштування фільтрів (допомагають відсіяти ресурси, посилатися на які зі сторінок сайту не бажано);

- отримання та розміщення програмного коду з біржі посилань (встановлюється в місці, де планується показ рекламних посилань).

Проробивши ці нехитрі дії, власник сайту має право розраховувати на отримання прибутку. Останній може переказуватися на рахунок щодня або ж зараховуватися за підсумками місяця.

До головних переваг роботи з біржами посилань варто віднести її високу прибутковість і відсутність залежності від відвідуваності сайту. Головний недолік - войовниче ставлення до продажних посилань з боку пошукових систем, в першу чергу, Яндекса. З огляду на це, веб-майстер не повинен зловживати кількістю проданих посилань, а в разі їх наявності - розміщувати їх на сторінках свого сайту з розумом.

Найпопулярнішими біржами посилань на даний момент у Рунеті вважаються Sape, XAP, MainLink та інші (в УАнеті таких наразі, взагалі не існує – прим. перекладача).

Робота з біржами статей

Боротьба пошуковиків з продажними посиланнями стала причиною модифікації бірж посилань у біржі статей. Біржі статей мають багато спільного з біржами посилань з тією лише різницею, що веб-майстри продають місця не під «голі» посилання, а під статті, у структурі яких ці посилання перебувають. Текстова оболонка посилань заважає пошуковим роботам розпізнати їх продажну природу, і, отже, пошукові системи не застосовують санкцій.

Механізм співпраці веб-майстра з біржею статей виглядає так:

- реєстрація та додавання в систему своїх сайтів, на яких він збирається продавати місця під статті;

- призначення ціни і необхідного розміру статей, встановлення заборонених тематик для текстового контенту, визначення прийнятного числа посилань в структурі матеріалу;

- очікування і затвердження пропозицій оптимізаторів. Miralinks, Liex і Seozavr - найпопулярніші біржі статей Рунету. Зазначимо, що продаж місць під статті з посиланнями може здійснюватися і без участі бірж статей. У цьому випадку веб-майстру необхідно особисто шукати потенційну клієнтуру в місцях скупчення сео-оптимізаторів (соціальні мережі, форуми і т.п.).

Крім розглянутих нами видів Інтернет-реклами є й інші її варіації, отже, існують і інші способи монетизації веб-сайту. Мову про них поведемо у наступних матеріалах.

Тарас Черкасский