О причинах войны на Донбассе: простыми словами

Как говорят классики, война – продолжение политики, а политика - продолжение экономики. Для широких масс режим Путина создает бредовые конструкции в оправдание своей агрессивной политики, а на самом деле речь идет о вполне реальных деньгах. Причем, после недавней утечки информации о том, что США намерены блокировать деньги Путина на сумму 40 млрд долларов только в Швейцарии и только полученные с прибылей нефтегазовых предприятий, уместен вопрос: за чьи же деньги развязана война?

Портал українця - Vox.com.ua

Знайомлю читачів з українським за формою та духом ресурсом. Цей сайт із назвою «Портал українця» здатний прихистити на своїх сторінках кожного, кому не вистачає спілкування з близькими за характером людьми.

Домен і хостинг за 74 гривні

Найчастіше, створення власного сайту - це певні витрати. Для малого бізнесу, де люди звикли все прораховувати, не завжди вигідно платити за те, що не принесе миттєвого результату і доходу. А ринкова вартість послуг зі створення та розміщення навіть простого сайту достатньо висока.

Я вже писав про прості рішення для сайтів на CMS Wordpress. Подібним шляхом пішли й деякі інші компанії. Так, реєстратор доменних імен Relby пропонує клієнтам створити сайт безкоштовно, розмістити його на своїх серверах, за умови, що вони зареєстрували доменне ім’я у цій компанії. Послуга хостингу доступна та безкоштовна на весь час обслуговування домену.

Схема роботи та сплати послуг наступна: клієнт реєструє доменне ім’я для свого сайту, що коштує 74 гривні на рік, і в пакеті отримує конструктор сайту та хостинг на весь час обслуговування домену.

Робота з конструктором сайтів Relby-site не потребує особливих знань чи вмінь. Клієнт просто вибирає шаблон і стиль сайту та наповнює його інформацією. Сервіс має єдиний інтерфейс керування доменом та сайтом, що досить зручно.

Можна вважати, що гасло Relby: - «Робимо веб простішим» - фактично у певній мірі відповідає дійсності.

Безкоштовний базовий курс з аудіовізуального мистецтва

Аудіовізуальна культура стрімко набирає обертів. Мультимедійна складова присутня практично у будь-якій музичній події. У той же час, брак фахівців, здатних розробити і втілити вражаючу аудіовізуальну програму, до цих пір відчувається ринком досить гостро.

Провідна роль у процесі розвитку аудіовізуалізації, звичайно, належить сучасним інформаційним технологіям. До того ж, щоденно зростає число охочих отримати спеціальні знання, необхідні для роботи з аудіовізуальним контентом, у тому числі – інтерактивним. На жаль, навчальних закладів, спроможних підготувати фахівців з цієї галузі, досі немає.

Отримати певні базові знання та вміння з аудіовізуального мистецтва можна за допомогою програм Аудіовізуальної Академії, одна з яких AV:in - базовий курс АВ-мистецтва. AV:in - це наочна навчальна онлайн-програма, створена за участю професіоналів аудіовізуальної сцени - відомих колективів та студій відеодизайну, незалежних художників.

Програма доступна безкоштовно. Знайомство з цією програмою лише починаю, тому наразі не можу сказати, чи є там якісь «підводні» камені (приховані вимоги оплати, тощо). Якщо щось виявлю – відразу повідомлю. Поки що все досить пристойно.

Для навчання необхідно зовсім небагато - бажання, комп'ютер і доступ в інтернет. До курсу включено розділи про історію відеоарту, створення контенту, необхідне обладнання і ПО, думки експертів, деякі бізнес-кейси. Курс представлено російською та англійською мовами.

Проект розроблено компанією Cyberbrothers у співпраці з Британською Радою, що надає необхідні ресурси та освітні програми, створені у рамках проектів Creative Cities і Creative Economy.

У реалізації AV:in беруть участь: Бен Шеппі, ColdCut, D-fuse, onedotzero, United Visual Artists, Immersive, Ableton, інші компанії та фахівці.

Отже, подивимося, що воно таке.

Провідник у світі літератури: Інтернет-видання «ЛітАкцент»

[caption id="attachment_370" align="alignleft" width="200" caption="ЛітАкцент"][/caption]

Сьогодні познайомимось із проектом, що буде цікавим для поціновувачів красного письменства. «ЛітАкцент» створено за підтримки одного з найкращих університетів країни – Києво-Могилянської академії, і вже це може свідчити про високий рівень видання.

Однак, як показує практика, авторитет видавця не завжди може гарантувати якість продукту. Тому, трішки помандруємо сторінками…

Про концепцію та філософію

У заголовку недарма вказано, що «ЛітАкцент» - провідник у світі літератури. Справді, матеріали видання покликані зорієнтувати читача у багатовимірному світі письменників та їх творів, дати відвідувачам можливість ознайомитись із думками літературознавців та скласти особисте уявлення про сучасну літературу.

Радує те, що колектив авторів не схиляється перед авторитетами і попсовими кумирами. Якщо книга – лайно, то про це так і напишуть.

«ЛітАкцент» не концентрує увагу на українській літературі, тому новинки та «старинки» літератур зарубіжних там теж знайдуть своїх критиків.

Критикувати, звичайно, легше, ніж створювати. Але, жанр літературної рецензії і критики існує ще з тих часів, коли не було самої літератури, не нам з ним боротися. До того ж, дуже часто думки з приводу людям адекватним допомагають зростати у своїй майстерності. Щодо неадекватних – розмова окрема.

Дизайн

Можу оцінити на «відмінно» або «дуже добре». Теплий тон сторінки, оригінальний header, достатньо продумана структура і навігація. Не відчув ніяких незручностей у користуванні сайтом. До того ж (у продовження попереднього посту), сайт працює на Wordpress, що теж імпонує (мені, звичайно, про вас, любі читачі, не скажу).

Контент

Шановні, наповнення вражає. Від рецензій – до наукових розвідок та рефлексій, репортажі, блоги відомих письменників, новини і навіть анонси. Почитати є що.

Мені наразі ближча рубрика «Полиця бібліофіла», де зустрів немало авторів з подібними до моїх думками. Також можу порекомендувати «Рефлексії з приводу» та «Дискусійне поле».

Авторитет сайту та видимість для пошуковиків

Як і слід було очікувати: PR – 5, тИЦ – 110. Проіндексовано by Google майже 10 000 сторінок, Яндексом – до 7 000. Чудові показники.

«Понтов» (тобто, лічильників) я не знайшов, як взнати відвідуваність сайту – поки не знаю. Думаю, що гостей 500 на день є.

Висновок

«ЛітАкцент» має як мінімум власне обличчя. Те, що його творці належать до спільноти Могилянки – безумовно позначилося і на наявності у видання певного стилю.

Оскільки у більшості аспектів мої враження від сайту позитивні – це означає, що він має ще одного читача. Рекомендую.

Приклади креативного веб-дизайну

Твердження про те, що на Wordpress можна створити практично що-завгодно не є перебільшенням. Навіть безкоштовні теми для сайтів на цій CMS дають багато варіантів чудового дизайну.

А вже якщо до справи береться професійний і головне - креативний веб-дизайнер, то результати прогнозувати неможливо.

Нещодавно натрапив на сайт англійського дизайнера Rees’а, що спеціалізується якраз на дизайнах для Wordpress. Чесно кажучи - вражений. Кому цікаво - пропоную переглянути декілька знімків створених Rees’ом сайтів. Можливо, отримаєте нові ідеї для своєї роботи.

 

 

Прості рішення для сайтів на Wordpress

Оскільки час від часу більшість блогерів та веб-майстрів стикаються з питанням хостингу для своїх сайтів, вирішив поділитися з читачами інформацією щодо одного з хостинг провайдерів, послугами якого я користуюсь. Адже в наш час головне – інформація, тобто, більше інформації – більше можливостей для вибору.

Хостинг-провайдер Hostenko пропонує своїм користувачам розміщення та обслуговування сайтів на платформі Wordpress (як, наприклад, цей сайт). Зараз доступні два тарифні плани – на один або три сайти. Є можливість перенести на хостинг вже існуючі Wordpress-блоги. Зареєструвавшись у сервісі, користувач отримує готовий сайт зі стандартним набором функцій та налаштувань Wordpress, з можливістю підключення власного домену, редагування CSS, тощо.

Для ознайомлення з роботою сервісу та прийняття рішення про придбання одного з тарифних планів користувач отримує 14 днів безкоштовного хостингу, чим я із задоволенням скористався, адже купувати «кота в мішку» не дуже приємно. Проте, мушу визнати, що послуга мене досі не розчарувала.

Оскільки сервіс молодий, на даний час усім користувачам надається знижка 10% на оплату послуг Hostenko, а також можливі персональні знижки (наприклад, блогерам, що напишуть тематичний огляд у своєму блозі).

Вартість розміщення та обслуговування сайтів залежить від вибраного таричного плану та періоду, за який ви платите. Скажімо, 1 рік розміщення й обслуговування 1 сайту коштує 250 грн., а та ж послуга для 3 сайтів обійдеться у 500 грн. Є можливість сплатити за 3 та 6 місяців хостингу. Свій тарифний план можна змінити як на більш дорогий, так і на дешевший.

Висновок: для такого «сайторобця» як я, кому премудрості з серверами, базами даних, іншими деталями хостингу сайтів здаються темним лісом, сервіс Hostenko може бути одним з кращих рішень питання розміщення свого сайту, оскільки мінімізує необхідність участі блогера у суто технічних питаннях.

Український аналог Twitter’а

[caption id="attachment_282" align="alignleft" width="200" caption="Логотип сервісу мікроблогів Твіт"][/caption]

Натрапив на український аналог Twitter’а – сервіс мікроблогів Твіт. Сервіс безкоштовний, теоретично – український. Теоретично тому, що записів українською малувато.

Як і закордонний колега, Твіт надає можливість користувачам надсилати короткі текстові записи (довжина повинна бути меншою за... скільки? - правильно, 140 символів). Логотип сервісу нагадує блакитну пташечку Twitter’а (дивіться ілюстрацію до посту).

Дизайн та функціонал (чи то пак – інтерфейс, чи як там «по-модньому»), на мою думку, досить далекий від аналогів Twitter, скоріше скидається на сервіс Identy.ca. Навіть іконка нагадує аналогічне зображення з названого ресурсу.

Надіслані користувачами повідомлення відразу відображаються на їх сторінках та на сторінках підписаних користувачів (аналог «фоловерів»). Можливо всі повідомлення учасників, на яких ви підписані, отримувати на електронну пошту.

Є те, чого немає на Twitter – користувач Твіт може створити групу та запросити туди друзів і знайомих. Також, до повідомлення можна додавати зображення – у Twitter цього, здається, теж немає.

Акаунт у Твіт можна пов’язати зі своїми обліковими записами у Facebook і Twitter, публікуючи таким чином свої повідомлення одночасно у Твіт і на цих ресурсах.

Теоретично – ідея може спрацювати, хоча наразі учасників малувато: повідомлення додаються з частотою десь 1 раз на півгодини. Скільки взагалі учасників у сервісу – встановити не вдалося, проте, якщо рахувати за кількістю людей у групах, то як мінімум, 80 «твітян» має бути (80 учасників мають найбільші групи на Твіті).

В принципі, чому б нам не організувати групу українських блогерів на українському сайті мікроблогів?



Ще:

Про “Мої жовті окуляри”

Сайт україномовних відеоуроків з веб-дизайну

Інтернет-журнал “КУ”

 

Про "Мої жовті окуляри"

[caption id="attachment_262" align="alignleft" width="200" caption="Мої жовті окуляри"][/caption]



Отже, черговий огляд україномовного блогу. Цього разу - це блог Христі "Мої жовті окуляри".

Про концепцію та філософію

Абсолютно підтримую Христю у її прагненні дивитися на світ через жовті (сонячні) окуляри. Причому, працюючи над блогом, Христя дає нам можливість самотужки поглянути на навколишнє через її "жовті окуляри". Погодьтесь, бачити світ очима іншої людини, порівнюючи зі своєю картинкою - дуже захопливо. Це має щось від шпигування.

Дизайн

Симпатично. Не досить функціонально, як і весь Wordpress; шаблон, як я зрозумів, стандартний, або отриманий у готовому вигляді. Христя, скоріш за все, дизайн не розробляла.

Контент

Автор описує певні експресивні моменти свого життя. На мою думку, найкраще Христі вдалися огляди подорожей до Польщі та Нью-Йорка. Після прогулянки по Н-Й самого потягнуло до Великого Яблука... У цьому плані - молодець!

Авторитет сайту та видимість для пошуковиків

PR - 3, тИЦ - 0. Висновок - посередньо. Напрацювати трієчку від Google значно важче, ніж 30 тИЦ від Яндекса. І користі більше...

У пошукових системах сайт знаходиться без проблем, проте оптимізація, як я розумію, не здійснюється. А можна було б підняти дещо вище цей справді цікавий блог (у справі чого я цим постом спробую допомогти).

Відсутність на сайті лічильників (чи я просто не помітив?), напевне, свідчить про байдужість Христі до понтів, хоча, я впевнений, "Жовті окуляри" без читачів не залишаються.

Висновок та рекомендації

Можу підсумувати: я з цікавістю прочитав декілька постів у блозі "Мої жовті окуляри", і жодної хвилини про це не жалкував. Регулярно повертатимусь на гостини до Христі, що рекомендую зробити й вам, шановні читачі.

А Христі бажаю все ж таки придбати собі жовті (сонячні) окуляри, й не знімати їх на своєму життєвому шляху. А ще краще буде, як ті окуляри подарує коханий, а заразом і забезпечить стабільну сонячну погоду у Христиному житті.

P.S. Це перша спроба якимось чином впорядкувати структуру оглядів на "Українському інтернеті". Будь-які пропозиції та зауваження будуть сприйняті з вдячністю та належною увагою. Прошу відписувати у коментарях.

Ще:

Сайт україномовних відеоуроків з веб-дизайну

Інтернет-журнал “КУ”

Знайомтесь – електронний журнал shnick

Шановні, "ето жесть"!

[caption id="attachment_258" align="alignleft" width="200" caption="Жесть!"][/caption]

Цей сайт можна навіть розміщувати у рубриці "Анігдоти про тирнет" - не загубиться точно! Єдине, що додає гірких нот до порції здорового сміху - це те, що цей "полний сайтєц" знаходиться на українському домені, та ще й з ua у назві.

Отже, лише декілька заголовків "новин":

Китай инфляции вершины ожидания, прокладывает путь для более

Супер землетрясения, цунами ужас тремор подверженных нации

Гавайи заказов эвакуации в Тихоокеанском угрозы цунами

Висконсин губернатора подписать антипрофсоюзной законопроект скоро

WikiLeaks: Как AIG рухнули, Китай вышел в качестве брокера

Португалия представляет новый сокращений впереди евро саммита

Каддафи войск начать нападение на порт нефти Ливии

Дадли сигналов ФРС не будет затягивать в ближайшее время

Потребительские настроения в пять-месячного минимума в марте: обзор

Такого я ще не бачив... Бувало, різне Г до мого берега прибивало, але такого...

Третина українських користувачів Інтернет готові заплатити за контент

[caption id="attachment_202" align="alignleft" width="200" caption="Фото з сайту aggio.kiev.ua"][/caption]

У продовження дискусії, яка виникла на «Філософії блога» про «швидкий» і «повільний» конвент та перспективи платного доступу до контенту, дозволю собі розмістити невеличку інформацію, що досить цікава у згаданому контексті.

Комапнія iVOX спеціально для видання «Телекритика» провела дослідження української Інтернет-аудиторії, згідно з результатами якого 30% українських користувачів мережі готові платити за отримання доступу до онлайнової інформації.

З опитаних користувачів мережі 16,7% зацікавлені у придбанні доступу до певних ресурсів, що містять цікаву або важливу для них інформацію. 9% готові розлучитися з грошима, але невеликими, а 1,5% готові купувати доступ до певної кількості сайтів.

Категорично проти сплати за інформацію в інтернеті 62% респондентів, а от 8,2% опитаних інтернет-користувачів взагалі не змогли визначитись із відповіддю (інформація з сайту tochka.net).

Таким чином, значна частина українських користувачів Інтернет все ж готова платити за доступ саме до певного контенту, тобто, висловлені Миколою у публікації на «Філософії блога» думки мають достатнє підґрунтя.

15% Яндекс.Новин - безсоромний копіпаст

Яндекс опублікував нове дослідження медіасфери Рунету. За даними російської компанії, щодня «Яндекс.Новини» транслюють близько 50 тисяч новин в будні дні, і не менше 15 тисяч новин у вихідні, повідомляє tochka.net.

22% трансльованих Яндексом новин – продукт українських Інтернет-видань.

Дослідженням встановлено, що українські видання випускають більше новин на день, ніж їх російські колеги. Український новинний сайт в середньому щодня публікує 21 повідомлення, тоді як середнє ЗМІ Рунету – 13 новин. Столичні українські ЗМІ також випереджають видання російської столиці. Так, київські ЗМІ випускають щодня 34 повідомлення, московські – 17 (середні значення).

Українські видання у 47% своїх повідомлень про новини публікують зображення, російські Інтернет-ЗМІ супроводжують свої новини зображеннями у 36% випадків.

А тепер – СЛАВА КОПІПАСТУ! - посилання на інші видання (гіперпосилання або текстові згадки) містяться лише у 25% новин! 10% новин у Рунеті є повним передруком, а 15% - це ВЕЛИКИЙ І ВСЕМОГУТНІЙ КОПІПАСТ – повні передруки без будь-яких посилань на джерело!

Опубліковано Глобальну статистику українського інтернету за лютий 2011 року

Bigmir.net опублікував чергову Глобальну статистику українського інтернету з аналізом за лютий поточного року. Аудиторія мережі за місяць склала 19 719 186 cookies.

Порівняно з січнем цього року середньомісячна аудиторія зросла на 3,73% і склала 9 313 408 користувачів, а щотижнева аудиторія зросла відразу на 10,74%, склавши 3 749 343 відвідувача.

Не сталося суттєвих змін у географії українських користувачів мережі. Як і раніше, перше місце за кількістю відвідувачів займає Київ та область - 55,27% від загальної кількості.

Друге місце займає Харківщина з обласним центром - 7,3%, третє - Донецьк та область - 6,2%, не зовсім почесне четверте - Одеса з областю (5,64%).

Далі розташувались: Львівщина - 5,39%, Дніпропетровщина - 4,69%, АРК - 2,44%. Найменше користувачів мережі в Україні, причому з тенденцією до зменшення, в Івано-Франківській області - 0,15%.

Українські користувачі найбільше "юзають" бравзери Mozilla Firefox (28,08%), Opera 9 (22,12%), ІЕ 8 (15,42%) та Google Chrome (10,96%).

Ієрархія пошукових систем, якими користуються українці, зберігається: переходи з результатів пошуку в Google склали 69,66%, з Яндекс - 24,87%, Ukr.Net - 2,17%, Mail.Ru - 1,87%. Інші пошукові системи використовувались менше, ніж в 1% випадків.

Тож, можемо констатувати, що українська інтернет-аудиторія регулярно зростає, що не може не радувати.

Глобальна статистика українського інтернету російською мовою в форматі PDF - тут.

Українська біржа лінків/статей: чому б не зробити?

Рано чи пізно значна частина блогерів та веб-майстрів приходить до думки про можливість/бажання/необхідність якимось чином заробити на своєму блозі/сайті. Про можливості заробітку ми говорили дещо раніше.

Способів заробітку є декілька, вони досить доступні. Певним чином можуть виникати проблеми із заробітком у власників україномовних блогів/сайтів. Рекламодавці досить часто вважають, що україномовність ресурсу звужує цільову аудиторію реклами. Справді, продавцеві байдуже, якою мовою спілкується покупець товару - головне, щоб купив.

З іншого боку, в УАнеті вже достатня кількість ресурсів, орієнтованих виключно на україномовну аудиторію. І ця аудиторія постійно зростає, а через який десяток років (я на це дуже сподіваюсь) в Україні це буде переважна більшість користувачів мережі. Тому про розвиток україномовної та україно-орієнтованої інтернет-реклами треба думати вже зараз.

У цьому сегменті мережевої діяльності україномовні блогери/вебмайстри наразі знаходяться у невигідному становищі, оскільки, з одного боку, наші з вами сайти і блоги мають досить низьку відвідуваність для трансляції контекстної реклами або більшості партнерок, а з іншого - досить важко знайти оптимізаторів, які бажають розмістити свої лінки чи статті на україномовних ресурсах. Адже не секрет, що біржі лінків та статей - суціль російські.

Тому, досить необхідною навіть для розвитку української блогосфери є справа створення українських бірж лінків і статей, що дасть змогу більш успішно монетизувати україномовні ресурси.

Отже, прошу висловлювати міркування: чи потрібні україномовні біржі лінків/статей, чи українські блогери та веб-майстри можуть обійтися російськими?

Якщо ж ми прийдемо до висновку, що українські біржі таки потрібні, пропоную розпочати вирішення організаційних питань цього процесу.

Сайт україномовних відеоуроків з веб-дизайну

Знайомлю вас з черговим україномовним проектом, який особисто для мене є дуже цікавим та пізнавальним. Сайт maque.org.ua, як декларує сам автор, є спробою допомогти початківцям (можливо, не лише) у веб-дизайні.

На сайті є можливість подивитися україномовне відео про такі сервіси й програми, як Фотошоп, Dreamweaver, Flash, SwishMax, After Effects, Premier Pro, Wordress, Joomla, Drupal. Тобто, цей проект може бути корисним для більшості блогерів і "сайторобців".

Уроки достатньо зрозуміло викладені, цікаві відеосюжети, я вже для себе взнав багато нового. На сайті можна також придбати шаблони, скрипти та багато іншого для свого сайту/блогу.

Крім цього, автор блогу надає огляди інших цікавих україномовних сайтів, радить читачам, де можна знайти інформацію з різних питань, дасть при необхідності пораду.

Загальний висновок - рекомендую потоваришувати з maque, шкодувати не будете!



Український інтернет

То що там з монетизацією? Частина 2

У рамках другої групи монетизації особливу популярність серед веб-майстрів має продаж посилань. Як вже було зазначено, чим вищими є показники авторитетності ресурсу (тИЦ та PR), тим більшою буде ціна за місце під посилання. Так, діапазон цін часом просто шокує: від кількох центів до сотень доларів за одне гіперпосилання з сайту. Початок - тут.

Продаж посилань веб-майстери можуть здійснювати двома різними шляхами. Перший - особиста домовленість із зацікавленою особою (ручний режим), яка бажає розмістити на сайті своє посилання. Другий - співпраця з біржами посилань (автоматичний). Необхідно відзначити, що перший спосіб в наші дні має, щонайменше, дивний вигляд, бо вимагає чималих зусиль з боку веб-майстра на шляху пошуку потенційних рекламодавців. Тому зупинимося детальніше на прогресивному способі продажу посилань - роботі з біржами посилань.

Робота з біржами посилань

Біржа посилань - система автоматизованої купівлі-продажу посилань, свого роду, зв'язкова ланка між оптимізатором, що займається просуванням сайту, і веб-майстром, який на цьому хоче заробити.

Для веб-майстра алгоритм взаємодії з біржею посилань має приблизно такий вигляд:

- реєстрація на біржі, зазначення адреси ресурсу, опис його тематики;

- призначення ціни за місце під посилання (потрібно дотримуватися золотої середини: занадто високі ціни можуть відлякати потенційних рекламодавців, а низькі - не принесуть очікуваної фінансової вигоди);

- визначення максимальної кількості місць, які виділяються під посилання (пам'ятайте, що чим більше зовнішніх посилань на сторінці, тим менше ціна за одне посилання, і навпаки);

- налаштування фільтрів (допомагають відсіяти ресурси, посилатися на які зі сторінок сайту не бажано);

- отримання та розміщення програмного коду з біржі посилань (встановлюється в місці, де планується показ рекламних посилань).

Проробивши ці нехитрі дії, власник сайту має право розраховувати на отримання прибутку. Останній може переказуватися на рахунок щодня або ж зараховуватися за підсумками місяця.

До головних переваг роботи з біржами посилань варто віднести її високу прибутковість і відсутність залежності від відвідуваності сайту. Головний недолік - войовниче ставлення до продажних посилань з боку пошукових систем, в першу чергу, Яндекса. З огляду на це, веб-майстер не повинен зловживати кількістю проданих посилань, а в разі їх наявності - розміщувати їх на сторінках свого сайту з розумом.

Найпопулярнішими біржами посилань на даний момент у Рунеті вважаються Sape, XAP, MainLink та інші (в УАнеті таких наразі, взагалі не існує – прим. перекладача).

Робота з біржами статей

Боротьба пошуковиків з продажними посиланнями стала причиною модифікації бірж посилань у біржі статей. Біржі статей мають багато спільного з біржами посилань з тією лише різницею, що веб-майстри продають місця не під «голі» посилання, а під статті, у структурі яких ці посилання перебувають. Текстова оболонка посилань заважає пошуковим роботам розпізнати їх продажну природу, і, отже, пошукові системи не застосовують санкцій.

Механізм співпраці веб-майстра з біржею статей виглядає так:

- реєстрація та додавання в систему своїх сайтів, на яких він збирається продавати місця під статті;

- призначення ціни і необхідного розміру статей, встановлення заборонених тематик для текстового контенту, визначення прийнятного числа посилань в структурі матеріалу;

- очікування і затвердження пропозицій оптимізаторів. Miralinks, Liex і Seozavr - найпопулярніші біржі статей Рунету. Зазначимо, що продаж місць під статті з посиланнями може здійснюватися і без участі бірж статей. У цьому випадку веб-майстру необхідно особисто шукати потенційну клієнтуру в місцях скупчення сео-оптимізаторів (соціальні мережі, форуми і т.п.).

Крім розглянутих нами видів Інтернет-реклами є й інші її варіації, отже, існують і інші способи монетизації веб-сайту. Мову про них поведемо у наступних матеріалах.

Тарас Черкасский

Зламай Google Chrome - отримай гроші!

І ще цікавинки від Google: 9 березня (до речі, не забудьте про Шевченківські дні) у Ванкувері розпочнеться щорічна забавка для хакерів CanSecWest-2011. Це дійство представляє собою міжнародну конференцію з комп’ютерної безпеки.

На конференцію щороку приїжджають тисячі комп’ютерників, значна частина з яких змагається у псуванні різних приладів та програм. Цього року хакери працюватимуть над зламом IE9 від Microsoft, Apple Safari, Mozilla Firefox, новинки зі світу смартфонів Dell Venue Pro на Windows 8, iPhone 4 на iOS, BlackBerry Torch 9800 на OS BlackBerry 6, Nexus S на Android.

Кожний хакер, якому вдасться зламати будь-який прилад, отримує приз, до того ж, немаленький – $15 тисяч, а також зламану електронну іграшку.

Google цьогоріч відзначився особливо: за зламаний Chrome компогеній (якщо такий буде) отримає $20 тисяч та ноутбук.

Український інтернет

Google Chrome 10 дійсно працює швидше попереднього

Піддався на розмови про швидкість різних браузерів та їх версій і спробував попрацювати з Google Chrome 10. До цього часу постійно працював на Google Chrome 9 та Mozilla Firefox 4. Перші два дні роботи підтверджують слова розробників про значно вищу швидкість роботи нової версії Chrome.




Як вказують розробники, параметри 10-го Chrome дозволяють йому значно швидше опрацьовувати Java Scripts, що скорочує загальний час завантаження сторінок. Крім того, у бравзер вбудовано апаратний прискорювач візуалізації сторінок та відео, що теж впливає на загальну швидкість роботи. Особисто можу сказати, підвищення швидкості роботи Хром 10 видно навіть без складних тестів.

 

І ще одна помітна "фішка": при наведенні курсора на вкладку сторінки підсвічується не вся вкладка, а лише певна область біля курсора, що виглядає дуже симпатично (от чайник :-))).

 

А якими бравзерами переважно користуєтесь особисто Ви?

Українська компанія вчить Facebook і мобільники розпізнавати обличчя

Українська компанія розробила додаток для мобільних телефонів, що дозволяє впізнавати обличчя людей. Розробка для мобільних пристроїв вже була представлена на виставці CES 2011.

Використовувані українською компанією Viewdle технології дозволили домогтися достатньо високих показників точності визначення осіб на камерах смартфонів. При цьому додаток використовує не більше 30% потужності смартфона середнього класу.

Технологія працює за наступною схемою: програма створює в пам'яті телефону спеціальний файл («faceprint»), з яким порівнюється поточне зображення. Алгоритм роботи програми дозволяє ідентифікувати особу при різних положеннях щодо камери, а також при зміні виразу обличчя.

На даний момент користувачам доступна бета-версія для ПК, під назвою Viewdle Desktop. Вона дозволяє визначати людей на фото при завантаженні картинок в профіль на сервісі Facebook. Завантажені в альбом фотознімки вже автоматично будуть мати посилання на профілі друзів.

Мобільна версія програми може з'явитися на ринку вже в середині 2011 року.

Такі компанії, як Qualcomm, RIM, Western Technology Investment (WTI) вже направили на дану розробку більш $10 млн. інвестицій, і вважають це досить перспективним вкладенням.

Джерело