Отже, тест розпочався з подачі шановного Electric’а, від якого я, власне, й дізнався про існування Posterous. Якось я завітав до його блогу прочитати одного записа, та й запитав Тараса, як йому подобається сервіс. Відгук Тарас дав досить схвальний, але я люблю мацати усе своїми руками, тож вирішив протестувати цей сервіс.
Показ дописів із міткою Огляди. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Огляди. Показати всі дописи
Портал українця - Vox.com.ua
Знайомлю читачів з українським за формою та духом ресурсом. Цей сайт із назвою «Портал українця» здатний прихистити на своїх сторінках кожного, кому не вистачає спілкування з близькими за характером людьми.
Домен і хостинг за 74 гривні
Я вже писав про прості рішення для сайтів на CMS Wordpress. Подібним шляхом пішли й деякі інші компанії. Так, реєстратор доменних імен Relby пропонує клієнтам створити сайт безкоштовно, розмістити його на своїх серверах, за умови, що вони зареєстрували доменне ім’я у цій компанії. Послуга хостингу доступна та безкоштовна на весь час обслуговування домену.
Схема роботи та сплати послуг наступна: клієнт реєструє доменне ім’я для свого сайту, що коштує 74 гривні на рік, і в пакеті отримує конструктор сайту та хостинг на весь час обслуговування домену.
Робота з конструктором сайтів Relby-site не потребує особливих знань чи вмінь. Клієнт просто вибирає шаблон і стиль сайту та наповнює його інформацією. Сервіс має єдиний інтерфейс керування доменом та сайтом, що досить зручно.
Можна вважати, що гасло Relby: - «Робимо веб простішим» - фактично у певній мірі відповідає дійсності.
Безкоштовний базовий курс з аудіовізуального мистецтва
Провідна роль у процесі розвитку аудіовізуалізації, звичайно, належить сучасним інформаційним технологіям. До того ж, щоденно зростає число охочих отримати спеціальні знання, необхідні для роботи з аудіовізуальним контентом, у тому числі – інтерактивним. На жаль, навчальних закладів, спроможних підготувати фахівців з цієї галузі, досі немає.
Отримати певні базові знання та вміння з аудіовізуального мистецтва можна за допомогою програм Аудіовізуальної Академії, одна з яких AV:in - базовий курс АВ-мистецтва. AV:in - це наочна навчальна онлайн-програма, створена за участю професіоналів аудіовізуальної сцени - відомих колективів та студій відеодизайну, незалежних художників.
Програма доступна безкоштовно. Знайомство з цією програмою лише починаю, тому наразі не можу сказати, чи є там якісь «підводні» камені (приховані вимоги оплати, тощо). Якщо щось виявлю – відразу повідомлю. Поки що все досить пристойно.
Для навчання необхідно зовсім небагато - бажання, комп'ютер і доступ в інтернет. До курсу включено розділи про історію відеоарту, створення контенту, необхідне обладнання і ПО, думки експертів, деякі бізнес-кейси. Курс представлено російською та англійською мовами.
Проект розроблено компанією Cyberbrothers у співпраці з Британською Радою, що надає необхідні ресурси та освітні програми, створені у рамках проектів Creative Cities і Creative Economy.
У реалізації AV:in беруть участь: Бен Шеппі, ColdCut, D-fuse, onedotzero, United Visual Artists, Immersive, Ableton, інші компанії та фахівці.
Отже, подивимося, що воно таке.
Провідник у світі літератури: Інтернет-видання «ЛітАкцент»
[caption id="attachment_370" align="alignleft" width="200" caption="ЛітАкцент"]
Сьогодні познайомимось із проектом, що буде цікавим для поціновувачів красного письменства. «ЛітАкцент» створено за підтримки одного з найкращих університетів країни – Києво-Могилянської академії, і вже це може свідчити про високий рівень видання.
Однак, як показує практика, авторитет видавця не завжди може гарантувати якість продукту. Тому, трішки помандруємо сторінками…
Про концепцію та філософію
У заголовку недарма вказано, що «ЛітАкцент» - провідник у світі літератури. Справді, матеріали видання покликані зорієнтувати читача у багатовимірному світі письменників та їх творів, дати відвідувачам можливість ознайомитись із думками літературознавців та скласти особисте уявлення про сучасну літературу.
Радує те, що колектив авторів не схиляється перед авторитетами і попсовими кумирами. Якщо книга – лайно, то про це так і напишуть.
«ЛітАкцент» не концентрує увагу на українській літературі, тому новинки та «старинки» літератур зарубіжних там теж знайдуть своїх критиків.
Критикувати, звичайно, легше, ніж створювати. Але, жанр літературної рецензії і критики існує ще з тих часів, коли не було самої літератури, не нам з ним боротися. До того ж, дуже часто думки з приводу людям адекватним допомагають зростати у своїй майстерності. Щодо неадекватних – розмова окрема.
Дизайн
Можу оцінити на «відмінно» або «дуже добре». Теплий тон сторінки, оригінальний header, достатньо продумана структура і навігація. Не відчув ніяких незручностей у користуванні сайтом. До того ж (у продовження попереднього посту), сайт працює на Wordpress, що теж імпонує (мені, звичайно, про вас, любі читачі, не скажу).
Контент
Шановні, наповнення вражає. Від рецензій – до наукових розвідок та рефлексій, репортажі, блоги відомих письменників, новини і навіть анонси. Почитати є що.
Мені наразі ближча рубрика «Полиця бібліофіла», де зустрів немало авторів з подібними до моїх думками. Також можу порекомендувати «Рефлексії з приводу» та «Дискусійне поле».
Авторитет сайту та видимість для пошуковиків
Як і слід було очікувати: PR – 5, тИЦ – 110. Проіндексовано by Google майже 10 000 сторінок, Яндексом – до 7 000. Чудові показники.
«Понтов» (тобто, лічильників) я не знайшов, як взнати відвідуваність сайту – поки не знаю. Думаю, що гостей 500 на день є.
Висновок
«ЛітАкцент» має як мінімум власне обличчя. Те, що його творці належать до спільноти Могилянки – безумовно позначилося і на наявності у видання певного стилю.
Оскільки у більшості аспектів мої враження від сайту позитивні – це означає, що він має ще одного читача. Рекомендую.
Приклади креативного веб-дизайну
А вже якщо до справи береться професійний і головне - креативний веб-дизайнер, то результати прогнозувати неможливо.
Нещодавно натрапив на сайт англійського дизайнера Rees’а, що спеціалізується якраз на дизайнах для Wordpress. Чесно кажучи - вражений. Кому цікаво - пропоную переглянути декілька знімків створених Rees’ом сайтів. Можливо, отримаєте нові ідеї для своєї роботи.
Прості рішення для сайтів на Wordpress
Хостинг-провайдер Hostenko пропонує своїм користувачам розміщення та обслуговування сайтів на платформі Wordpress (як, наприклад, цей сайт). Зараз доступні два тарифні плани – на один або три сайти. Є можливість перенести на хостинг вже існуючі Wordpress-блоги. Зареєструвавшись у сервісі, користувач отримує готовий сайт зі стандартним набором функцій та налаштувань Wordpress, з можливістю підключення власного домену, редагування CSS, тощо.
Для ознайомлення з роботою сервісу та прийняття рішення про придбання одного з тарифних планів користувач отримує 14 днів безкоштовного хостингу, чим я із задоволенням скористався, адже купувати «кота в мішку» не дуже приємно. Проте, мушу визнати, що послуга мене досі не розчарувала.
Оскільки сервіс молодий, на даний час усім користувачам надається знижка 10% на оплату послуг Hostenko, а також можливі персональні знижки (наприклад, блогерам, що напишуть тематичний огляд у своєму блозі).
Вартість розміщення та обслуговування сайтів залежить від вибраного таричного плану та періоду, за який ви платите. Скажімо, 1 рік розміщення й обслуговування 1 сайту коштує 250 грн., а та ж послуга для 3 сайтів обійдеться у 500 грн. Є можливість сплатити за 3 та 6 місяців хостингу. Свій тарифний план можна змінити як на більш дорогий, так і на дешевший.
Висновок: для такого «сайторобця» як я, кому премудрості з серверами, базами даних, іншими деталями хостингу сайтів здаються темним лісом, сервіс Hostenko може бути одним з кращих рішень питання розміщення свого сайту, оскільки мінімізує необхідність участі блогера у суто технічних питаннях.
Український аналог Twitter’а
[caption id="attachment_282" align="alignleft" width="200" caption="Логотип сервісу мікроблогів Твіт"]
Натрапив на український аналог Twitter’а – сервіс мікроблогів Твіт. Сервіс безкоштовний, теоретично – український. Теоретично тому, що записів українською малувато.
Як і закордонний колега, Твіт надає можливість користувачам надсилати короткі текстові записи (довжина повинна бути меншою за... скільки? - правильно, 140 символів). Логотип сервісу нагадує блакитну пташечку Twitter’а (дивіться ілюстрацію до посту).
Дизайн та функціонал (чи то пак – інтерфейс, чи як там «по-модньому»), на мою думку, досить далекий від аналогів Twitter, скоріше скидається на сервіс Identy.ca. Навіть іконка нагадує аналогічне зображення з названого ресурсу.
Надіслані користувачами повідомлення відразу відображаються на їх сторінках та на сторінках підписаних користувачів (аналог «фоловерів»). Можливо всі повідомлення учасників, на яких ви підписані, отримувати на електронну пошту.
Є те, чого немає на Twitter – користувач Твіт може створити групу та запросити туди друзів і знайомих. Також, до повідомлення можна додавати зображення – у Twitter цього, здається, теж немає.
Акаунт у Твіт можна пов’язати зі своїми обліковими записами у Facebook і Twitter, публікуючи таким чином свої повідомлення одночасно у Твіт і на цих ресурсах.
Теоретично – ідея може спрацювати, хоча наразі учасників малувато: повідомлення додаються з частотою десь 1 раз на півгодини. Скільки взагалі учасників у сервісу – встановити не вдалося, проте, якщо рахувати за кількістю людей у групах, то як мінімум, 80 «твітян» має бути (80 учасників мають найбільші групи на Твіті).
В принципі, чому б нам не організувати групу українських блогерів на українському сайті мікроблогів?
Ще:
Про “Мої жовті окуляри”
Сайт україномовних відеоуроків з веб-дизайну
Інтернет-журнал “КУ”
Про "Мої жовті окуляри"
[caption id="attachment_262" align="alignleft" width="200" caption="Мої жовті окуляри"]
Отже, черговий огляд україномовного блогу. Цього разу - це блог Христі "Мої жовті окуляри".
Про концепцію та філософію
Абсолютно підтримую Христю у її прагненні дивитися на світ через жовті (сонячні) окуляри. Причому, працюючи над блогом, Христя дає нам можливість самотужки поглянути на навколишнє через її "жовті окуляри". Погодьтесь, бачити світ очима іншої людини, порівнюючи зі своєю картинкою - дуже захопливо. Це має щось від шпигування.
Дизайн
Симпатично. Не досить функціонально, як і весь Wordpress; шаблон, як я зрозумів, стандартний, або отриманий у готовому вигляді. Христя, скоріш за все, дизайн не розробляла.
Контент
Автор описує певні експресивні моменти свого життя. На мою думку, найкраще Христі вдалися огляди подорожей до Польщі та Нью-Йорка. Після прогулянки по Н-Й самого потягнуло до Великого Яблука... У цьому плані - молодець!
Авторитет сайту та видимість для пошуковиків
PR - 3, тИЦ - 0. Висновок - посередньо. Напрацювати трієчку від Google значно важче, ніж 30 тИЦ від Яндекса. І користі більше...
У пошукових системах сайт знаходиться без проблем, проте оптимізація, як я розумію, не здійснюється. А можна було б підняти дещо вище цей справді цікавий блог (у справі чого я цим постом спробую допомогти).
Відсутність на сайті лічильників (чи я просто не помітив?), напевне, свідчить про байдужість Христі до понтів, хоча, я впевнений, "Жовті окуляри" без читачів не залишаються.
Висновок та рекомендації
Можу підсумувати: я з цікавістю прочитав декілька постів у блозі "Мої жовті окуляри", і жодної хвилини про це не жалкував. Регулярно повертатимусь на гостини до Христі, що рекомендую зробити й вам, шановні читачі.
А Христі бажаю все ж таки придбати собі жовті (сонячні) окуляри, й не знімати їх на своєму життєвому шляху. А ще краще буде, як ті окуляри подарує коханий, а заразом і забезпечить стабільну сонячну погоду у Христиному житті.
P.S. Це перша спроба якимось чином впорядкувати структуру оглядів на "Українському інтернеті". Будь-які пропозиції та зауваження будуть сприйняті з вдячністю та належною увагою. Прошу відписувати у коментарях.
Ще:
Сайт україномовних відеоуроків з веб-дизайну
Інтернет-журнал “КУ”
Знайомтесь – електронний журнал shnick
Третина українських користувачів Інтернет готові заплатити за контент
[caption id="attachment_202" align="alignleft" width="200" caption="Фото з сайту aggio.kiev.ua"]
У продовження дискусії, яка виникла на «Філософії блога» про «швидкий» і «повільний» конвент та перспективи платного доступу до контенту, дозволю собі розмістити невеличку інформацію, що досить цікава у згаданому контексті.
Комапнія iVOX спеціально для видання «Телекритика» провела дослідження української Інтернет-аудиторії, згідно з результатами якого 30% українських користувачів мережі готові платити за отримання доступу до онлайнової інформації.
З опитаних користувачів мережі 16,7% зацікавлені у придбанні доступу до певних ресурсів, що містять цікаву або важливу для них інформацію. 9% готові розлучитися з грошима, але невеликими, а 1,5% готові купувати доступ до певної кількості сайтів.
Категорично проти сплати за інформацію в інтернеті 62% респондентів, а от 8,2% опитаних інтернет-користувачів взагалі не змогли визначитись із відповіддю (інформація з сайту tochka.net).
Таким чином, значна частина українських користувачів Інтернет все ж готова платити за доступ саме до певного контенту, тобто, висловлені Миколою у публікації на «Філософії блога» думки мають достатнє підґрунтя.
15% Яндекс.Новин - безсоромний копіпаст
22% трансльованих Яндексом новин – продукт українських Інтернет-видань.
Дослідженням встановлено, що українські видання випускають більше новин на день, ніж їх російські колеги. Український новинний сайт в середньому щодня публікує 21 повідомлення, тоді як середнє ЗМІ Рунету – 13 новин. Столичні українські ЗМІ також випереджають видання російської столиці. Так, київські ЗМІ випускають щодня 34 повідомлення, московські – 17 (середні значення).
Українські видання у 47% своїх повідомлень про новини публікують зображення, російські Інтернет-ЗМІ супроводжують свої новини зображеннями у 36% випадків.
А тепер – СЛАВА КОПІПАСТУ! - посилання на інші видання (гіперпосилання або текстові згадки) містяться лише у 25% новин! 10% новин у Рунеті є повним передруком, а 15% - це ВЕЛИКИЙ І ВСЕМОГУТНІЙ КОПІПАСТ – повні передруки без будь-яких посилань на джерело!
Опубліковано Глобальну статистику українського інтернету за лютий 2011 року
Порівняно з січнем цього року середньомісячна аудиторія зросла на 3,73% і склала 9 313 408 користувачів, а щотижнева аудиторія зросла відразу на 10,74%, склавши 3 749 343 відвідувача.
Не сталося суттєвих змін у географії українських користувачів мережі. Як і раніше, перше місце за кількістю відвідувачів займає Київ та область - 55,27% від загальної кількості.
Друге місце займає Харківщина з обласним центром - 7,3%, третє - Донецьк та область - 6,2%, не зовсім почесне четверте - Одеса з областю (5,64%).
Далі розташувались: Львівщина - 5,39%, Дніпропетровщина - 4,69%, АРК - 2,44%. Найменше користувачів мережі в Україні, причому з тенденцією до зменшення, в Івано-Франківській області - 0,15%.
Українські користувачі найбільше "юзають" бравзери Mozilla Firefox (28,08%), Opera 9 (22,12%), ІЕ 8 (15,42%) та Google Chrome (10,96%).
Ієрархія пошукових систем, якими користуються українці, зберігається: переходи з результатів пошуку в Google склали 69,66%, з Яндекс - 24,87%, Ukr.Net - 2,17%, Mail.Ru - 1,87%. Інші пошукові системи використовувались менше, ніж в 1% випадків.
Тож, можемо констатувати, що українська інтернет-аудиторія регулярно зростає, що не може не радувати.
Глобальна статистика українського інтернету російською мовою в форматі PDF - тут.
Сайт україномовних відеоуроків з веб-дизайну
На сайті є можливість подивитися україномовне відео про такі сервіси й програми, як Фотошоп, Dreamweaver, Flash, SwishMax, After Effects, Premier Pro, Wordress, Joomla, Drupal. Тобто, цей проект може бути корисним для більшості блогерів і "сайторобців".
Уроки достатньо зрозуміло викладені, цікаві відеосюжети, я вже для себе взнав багато нового. На сайті можна також придбати шаблони, скрипти та багато іншого для свого сайту/блогу.
Крім цього, автор блогу надає огляди інших цікавих україномовних сайтів, радить читачам, де можна знайти інформацію з різних питань, дасть при необхідності пораду.
Загальний висновок - рекомендую потоваришувати з maque, шкодувати не будете!
Український інтернет
Google Chrome 10 дійсно працює швидше попереднього
Як вказують розробники, параметри 10-го Chrome дозволяють йому значно швидше опрацьовувати Java Scripts, що скорочує загальний час завантаження сторінок. Крім того, у бравзер вбудовано апаратний прискорювач візуалізації сторінок та відео, що теж впливає на загальну швидкість роботи. Особисто можу сказати, підвищення швидкості роботи Хром 10 видно навіть без складних тестів.
І ще одна помітна "фішка": при наведенні курсора на вкладку сторінки підсвічується не вся вкладка, а лише певна область біля курсора, що виглядає дуже симпатично (от чайник :-))).
А якими бравзерами переважно користуєтесь особисто Ви?
Українців у Facebook побільшало. А як ви прийшли на Facebook?
Такі дані оприлюднює сайт статистики соціальної мережі Socialbakers.com.
За даними на середину січня цього року, постійно користувались мережею Facebook 1,02 млн. українців, Україна займала 68 місце у світі за кількістю користувачів ФБ.
А вже на початок березня прихильників цієї мережі стало на 250 з лишнім тисяч більше, ніж півтора місяці тому.
Можливо, таке стрімке зростання пов’язано не в останню чергу з подіями в арабських країнах, які охопили народні заворушення, організовані значною мірою через такі мережі, як Facebook і Twitter.
Також зіграло свою роль і збільшення загальної кількості користувачів Інтернет в Україні, та поширені останнім часом негативні відгуки постійних учасників популярних на пострадянському просторі мереж ВКонтакте і Одноклассники.
Не знаю, чи доречно, але хочу поділитись своїм досвідом знайомства з ФБ. Про цю мережу я чув досить давно, проте не цікавився її роботою ще років зо два тому. Певний час я користувався згаданими російськими мережами, але їх змістовність та функціонал не вдовольняли моїх запитів, тому я їх поступово покинув, десь з початку 2009 року повністю перейшовши до блогінгу на поширених безкоштовних платформах. Тоді ж запустив свій перший сайт, а тому витрачати час на соціалки було недоречно.
На початку минулого, 2010-го, року заради цікавості зареєструвався у мережі Facebook, і перше, що кинулось у вічі – калькування російською ВКонтакте не лише функцій, а й дизайну Facebook.
Зараз у мене два аккаунти у цій мережі, обома я постійно користуюсь, і дуже задоволений цим користуванням.
До речі, остання фраза наштовхнула на впевненість, що кількість українських користувачів Facebook дещо віртуальна, адже з упевненістю можна сказати, що певна частина користувачів має декілька аккаунтів.
Український інтернет
Українська компанія вчить Facebook і мобільники розпізнавати обличчя
Використовувані українською компанією Viewdle технології дозволили домогтися достатньо високих показників точності визначення осіб на камерах смартфонів. При цьому додаток використовує не більше 30% потужності смартфона середнього класу.
Технологія працює за наступною схемою: програма створює в пам'яті телефону спеціальний файл («faceprint»), з яким порівнюється поточне зображення. Алгоритм роботи програми дозволяє ідентифікувати особу при різних положеннях щодо камери, а також при зміні виразу обличчя.
На даний момент користувачам доступна бета-версія для ПК, під назвою Viewdle Desktop. Вона дозволяє визначати людей на фото при завантаженні картинок в профіль на сервісі Facebook. Завантажені в альбом фотознімки вже автоматично будуть мати посилання на профілі друзів.
Мобільна версія програми може з'явитися на ринку вже в середині 2011 року.
Такі компанії, як Qualcomm, RIM, Western Technology Investment (WTI) вже направили на дану розробку більш $10 млн. інвестицій, і вважають це досить перспективним вкладенням.
Джерело
Інтернет-журнал "КУ"
Інтернет-журнал "КУ", треба відзначити, виконано на високому технічному та дизайнерському рівні. Чесно кажучи, не знаю - стандартний шаблон сайту використовує Юра, чи самостійно розроблений, проте на вигляд - досить симпатично.
Журнал регулярно і масовано оновлюється, новини з різних джерел дають достатньо повне уявлення про те, що наразі відбувається в електронному світі. Що приємно - орфографічних чи яких інших помилок знайдено не було ;-).
Рекомендую ознайомитись з журналом "КУ", хоча б для загального розвитку.
Український інтернет
Знайомтесь - електронний журнал shnick
shnick.com.ua – здається, перший повністю україномовний електронний журнал про дизайн, архітектуру і мистецтво.
Сайт було створено як для професіоналів, так і для звичайних людей, що люблять мистецтво та дизайн. Тут ви зможете знайти новини, огляди та статті за різними напрямками мистецтва і дизайну, великий розділ з фотоматеріалами про архітектуру, інтер’єр, меблевий дизайну, мистецтво, ілюстрації, комп’ютерну графіку.
Відкрився на сайті новий розділ – «Мейд Ін Юкрейн:)», де будуть зібрані фотоогляди кращих робіт українських дизайнерів, архітекторів, фотографів, митців.
Ознайомитись з матеріалами журналу можна тут - shnick.com.ua.
Український інтернет
Напередодні 8 березня в УАнеті найбільше шукають ноутбуки
У зазначений період користувачі українського сегменту Інтернет також цікавилися пральними машинами, електронними книжками, пилососами і флешками.
Топ-15 найбільш затребуваної напередодні 8 березня техніки виглядає, за даними Google, наступним чином:
1. купити ноутбук;
2. купити мобільний телефон;
3. iphone 4 купити;
4. купити ipad;
5. купити китайський телефон;
6. купити фотоапарат;
7. блендер купити київ;
8. купити пральну машину;
9. купити нетбук;
10. купити ipod;
11. купити хлібопічку;
12. електронна книга купити;
13. купити пилосос;
14. купити телефон nokia;
15. купити флешку.
Нагадаємо, останній пункт списку - флеш-карти пам'яті, а також інші електронні носії інформації, в Україні незабаром можуть подорожчати, якщо у Верховній Раді приймуть відповідний закон, який вже пройшов перше читання.
Як збільшити кількість фанів у Facebook
Ми довели, що використовуючи landing tabs (так звані цільові таби - підрозділи фан-сторінок, що відкриваються за замовчуванням – О.М.), ваші сторінки ростуть і розвиваються в середньому швидше, ніж коли ви їх не використовуєте.
Сьогодні одні фан-пейдж використовують landing tabs, інші ж - ні. Дуже часто від наших клієнтів ми чуємо питання в дусі: «Що собою являють ці таби? Чи необхідно нам їх використовувати?». У пошуках відповіді на це питання, ми вирішили використати деякі дані нашого сайту socialbakers.com і вивчити цільові вкладки на Facebook.
Завдання: з'ясувати чи допомагає наявність цільових вкладок конвертувати більше користувачів Facebook у фанатів своєї сторінки і чи є різниця зростання сторінки у випадку, якщо на фан-пейдж не використовується цільова вкладка.
Що ж таке landing tab?
Це вкладка (підрозділ) вашої сторінки на FB, що відображається за замовчуванням усім відвідувачам сторінки, які ще не є фанами (не натиснули кнопку Like). Замість того, щоб відразу показувати вашу стіну повідомлень новим відвідувачам, можна зустрічати цільову аудиторію красиво оформленою вкладкою, яка буде повідомляти початкову інформацію про сторінку і закликати стати фаном сторінки.
Що ми дізналися?
Використавши базу даних Socialbakers, ми прийшли до висновку, що цільові вкладки сприяють зростанню вашої сторінки. Приріст аудиторії у сторінок, що використовують landing tabs, вищий, ніж у тих, що їх не використовують.
Ми взяли всі бренди з сектору «Мода» і простежили зростання їх фанів за останні 3 місяці. Сторінки, які ми моніторили, потрапляли в одну з двох категорій: з цільовими вкладками і без них. Після цього ми порівняли показник Fan Growth (Зростання фанів), і виявили, що сторінки з ЦВ ростуть на 38% швидше, ніж сторінки без них.
Незважаючи на те, що використовувати цільові вкладки досить просто, деякі навіть великі компанії цього не роблять. Не вірите? Погляньте на сторінки таких брендів, як: Converse All Star, Zara, Forever 21 і т. д.
Після цього дослідження торкнулося сторінок далеких від фешн-сектора, проте серйозних відмінностей виявлено не було - сторінки з використанням цільових вкладок дійсно ростуть швидше.
О.М.: Від себе додам, що необхідно пам'ятати про цілі та стратегії вашої групи. Якщо ви у розвитку фан-пейдж орієнтуєтеся на спілкування, то цільової вкладкою будуть «обговорення», а якщо на контент, то «стіна». Не забувайте, що важливо не просто бути присутніми в соціальних медіа, а ставити перед собою цілі присутності і йти до них.
Автор перекладу російською:
Олександр Можаєв, креативний директор та співвласник UP Digital Bureau
Переклад на українську:
Український інтернет
Підписатися на:
Дописи
(
Atom
)