Чотири українські команди візьмуть участь у світовому Фіналі зіспортивного програмування

За результатами півфіналу Кубка світу зі спортивного програмування, який відбувся у Бухаресті, на світовому Фіналі ACM ICPC, який відбудеться в Орландо 30 травня 2011 року, Україну представлятимуть 4 команди: Київського національного університету імені Т.Шевченка, Донецького національного університету, Таврійського національного університету імені В.Вернадського і Львівського національного університету імені І.Франка (ЛНУ).

Скільки коштує розкрутка сайту Євро-2012?

Урядове інформаційне агентство «Укрінформ» уклало договір на рекламну кампанію з просування в мережі Інтернет і пошукових системах офіційного сайту Євро-2012 на загальну суму 300 тис. грн.

В Україні хочуть запустити "Інтернет для бідних"

Голова НКРЗ Петро Яцук повідомив, що в країні може з’явитися «громадський» Інтернет.

Портал українця - Vox.com.ua

Знайомлю читачів з українським за формою та духом ресурсом. Цей сайт із назвою «Портал українця» здатний прихистити на своїх сторінках кожного, кому не вистачає спілкування з близькими за характером людьми.

В Україні Інтернет-аудиторія зростає найвищими темпами серед країн регіону

Україна виявляє найбільш високі темпи зростання кількості Інтернет-користувачів серед країн Центральної та Східної Європи (СЕЕ). Такі результати наведено в огляді «Do You CEE?», що його підготувала дослідницька компанія Gemius у співпраці з IAB Europe.

За даними компанії, крім України, де річний приріст кількості користувачів склав 15%, швидким ростом відзначаються також Білорусь (9%), Польща (7%), Латвія та Чехія, в яких зростання становить 6%. Зростання аудиторії в Болгарії, Угорщині, Хорватії та Румунії склало 5%.

За рівнем проникнення Інтернету лідером залишається Естонія, де цей показник сягнув 71%. Інші країни Балтії також лідирують у цьому списку: Латвія - 65%, Литва - 57%. Далі йдуть Словенія (62%) та Чехія (58%). Середнє значення проникнення Інтернету в країнах Центральної та Східної Європи складає 49%.

Дослідники відзначають, що все частіше Інтернетом користується не тільки молодь, але й представники старших поколінь. У 2010 році люди вікової групи «старші 55 років» найбільшу частку аудиторії становили в Естонії (15%), Угорщині (13%), Чехії та Латвії (12%).

Агентство Интернет-новостей

Провідник у світі літератури: Інтернет-видання «ЛітАкцент»

[caption id="attachment_370" align="alignleft" width="200" caption="ЛітАкцент"][/caption]

Сьогодні познайомимось із проектом, що буде цікавим для поціновувачів красного письменства. «ЛітАкцент» створено за підтримки одного з найкращих університетів країни – Києво-Могилянської академії, і вже це може свідчити про високий рівень видання.

Однак, як показує практика, авторитет видавця не завжди може гарантувати якість продукту. Тому, трішки помандруємо сторінками…

Про концепцію та філософію

У заголовку недарма вказано, що «ЛітАкцент» - провідник у світі літератури. Справді, матеріали видання покликані зорієнтувати читача у багатовимірному світі письменників та їх творів, дати відвідувачам можливість ознайомитись із думками літературознавців та скласти особисте уявлення про сучасну літературу.

Радує те, що колектив авторів не схиляється перед авторитетами і попсовими кумирами. Якщо книга – лайно, то про це так і напишуть.

«ЛітАкцент» не концентрує увагу на українській літературі, тому новинки та «старинки» літератур зарубіжних там теж знайдуть своїх критиків.

Критикувати, звичайно, легше, ніж створювати. Але, жанр літературної рецензії і критики існує ще з тих часів, коли не було самої літератури, не нам з ним боротися. До того ж, дуже часто думки з приводу людям адекватним допомагають зростати у своїй майстерності. Щодо неадекватних – розмова окрема.

Дизайн

Можу оцінити на «відмінно» або «дуже добре». Теплий тон сторінки, оригінальний header, достатньо продумана структура і навігація. Не відчув ніяких незручностей у користуванні сайтом. До того ж (у продовження попереднього посту), сайт працює на Wordpress, що теж імпонує (мені, звичайно, про вас, любі читачі, не скажу).

Контент

Шановні, наповнення вражає. Від рецензій – до наукових розвідок та рефлексій, репортажі, блоги відомих письменників, новини і навіть анонси. Почитати є що.

Мені наразі ближча рубрика «Полиця бібліофіла», де зустрів немало авторів з подібними до моїх думками. Також можу порекомендувати «Рефлексії з приводу» та «Дискусійне поле».

Авторитет сайту та видимість для пошуковиків

Як і слід було очікувати: PR – 5, тИЦ – 110. Проіндексовано by Google майже 10 000 сторінок, Яндексом – до 7 000. Чудові показники.

«Понтов» (тобто, лічильників) я не знайшов, як взнати відвідуваність сайту – поки не знаю. Думаю, що гостей 500 на день є.

Висновок

«ЛітАкцент» має як мінімум власне обличчя. Те, що його творці належать до спільноти Могилянки – безумовно позначилося і на наявності у видання певного стилю.

Оскільки у більшості аспектів мої враження від сайту позитивні – це означає, що він має ще одного читача. Рекомендую.

"Україномовні блогери" на Твіт

[caption id="attachment_5" align="alignleft" width="150" caption="Україномовні блогери на Твіт"][/caption]

У сервісі мікроблогів Твіт, про який я нещодавно розповідав, створено групу «Україномовні блогери».

Український Інтернет треба розвивати та «вирощувати», і чим більше методів ми для цього використаємо – тим краще.

Оскільки подібні до Твіт сервіси непогано допомагають у організації оперативного інформування користувачів про ті чи інші події, думаю, така група не буде зайвою серед інших засобів нашого спілкування. Крім того, підтримаємо український сервіс, що теж досить важливо.

Отже, якщо є бажання, запрошую всіх, хто це читає, приєднатись до нашої групи «Україномовні блогери».

Обсяги і вартість Інтернет-реклами в Україні постійно зростають

[caption id="attachment_39" align="alignleft" width="150" caption="Інтернет захоплює нові рекламні ринки"][/caption]

Обсяги розміщення реклами в українському сегменті Інтернету продовжують зростати. Експерти вважають, що Інтернет в Україні вже набуває статусу класичних медіа. Так, зокрема, вважає політолог і медіа-експерт Вадим Сосновський, на прес-конференції якого в Одесі я вчора побував.

А за інформацією рекламних агентств, усе більше рекламодавців виділяють значні бюджети на Інтернет-рекламу, до того ж щорічний приріст обсягів ринку становить більше 40%. Щоправда, рівень проникнення Інтернету поки що досить низький, тому мережа не завжди може конкурувати з телебаченням і друкованими виданнями.

2010 року ринок реклами у мережі досяг приблизно 280 млн грн. За прогнозами, у нинішньому році обсяг ринку зросте до 400 млн грн. Інтернет дозволяє рекламодавцям досягти, передусім, молодіжної аудиторії, яка майже не користується телебаченням.

Дуже великі перспективи у реклами, призначеної для мобільних гаджетів. Деякі досить великі компанії навіть вважають за можливе повністю перенести свою діяльність до Інтернету, закриваючи офлайнові магазини.

Прості рішення для сайтів на Wordpress

Оскільки час від часу більшість блогерів та веб-майстрів стикаються з питанням хостингу для своїх сайтів, вирішив поділитися з читачами інформацією щодо одного з хостинг провайдерів, послугами якого я користуюсь. Адже в наш час головне – інформація, тобто, більше інформації – більше можливостей для вибору.

Хостинг-провайдер Hostenko пропонує своїм користувачам розміщення та обслуговування сайтів на платформі Wordpress (як, наприклад, цей сайт). Зараз доступні два тарифні плани – на один або три сайти. Є можливість перенести на хостинг вже існуючі Wordpress-блоги. Зареєструвавшись у сервісі, користувач отримує готовий сайт зі стандартним набором функцій та налаштувань Wordpress, з можливістю підключення власного домену, редагування CSS, тощо.

Для ознайомлення з роботою сервісу та прийняття рішення про придбання одного з тарифних планів користувач отримує 14 днів безкоштовного хостингу, чим я із задоволенням скористався, адже купувати «кота в мішку» не дуже приємно. Проте, мушу визнати, що послуга мене досі не розчарувала.

Оскільки сервіс молодий, на даний час усім користувачам надається знижка 10% на оплату послуг Hostenko, а також можливі персональні знижки (наприклад, блогерам, що напишуть тематичний огляд у своєму блозі).

Вартість розміщення та обслуговування сайтів залежить від вибраного таричного плану та періоду, за який ви платите. Скажімо, 1 рік розміщення й обслуговування 1 сайту коштує 250 грн., а та ж послуга для 3 сайтів обійдеться у 500 грн. Є можливість сплатити за 3 та 6 місяців хостингу. Свій тарифний план можна змінити як на більш дорогий, так і на дешевший.

Висновок: для такого «сайторобця» як я, кому премудрості з серверами, базами даних, іншими деталями хостингу сайтів здаються темним лісом, сервіс Hostenko може бути одним з кращих рішень питання розміщення свого сайту, оскільки мінімізує необхідність участі блогера у суто технічних питаннях.

Про "Мої жовті окуляри"

[caption id="attachment_262" align="alignleft" width="200" caption="Мої жовті окуляри"][/caption]



Отже, черговий огляд україномовного блогу. Цього разу - це блог Христі "Мої жовті окуляри".

Про концепцію та філософію

Абсолютно підтримую Христю у її прагненні дивитися на світ через жовті (сонячні) окуляри. Причому, працюючи над блогом, Христя дає нам можливість самотужки поглянути на навколишнє через її "жовті окуляри". Погодьтесь, бачити світ очима іншої людини, порівнюючи зі своєю картинкою - дуже захопливо. Це має щось від шпигування.

Дизайн

Симпатично. Не досить функціонально, як і весь Wordpress; шаблон, як я зрозумів, стандартний, або отриманий у готовому вигляді. Христя, скоріш за все, дизайн не розробляла.

Контент

Автор описує певні експресивні моменти свого життя. На мою думку, найкраще Христі вдалися огляди подорожей до Польщі та Нью-Йорка. Після прогулянки по Н-Й самого потягнуло до Великого Яблука... У цьому плані - молодець!

Авторитет сайту та видимість для пошуковиків

PR - 3, тИЦ - 0. Висновок - посередньо. Напрацювати трієчку від Google значно важче, ніж 30 тИЦ від Яндекса. І користі більше...

У пошукових системах сайт знаходиться без проблем, проте оптимізація, як я розумію, не здійснюється. А можна було б підняти дещо вище цей справді цікавий блог (у справі чого я цим постом спробую допомогти).

Відсутність на сайті лічильників (чи я просто не помітив?), напевне, свідчить про байдужість Христі до понтів, хоча, я впевнений, "Жовті окуляри" без читачів не залишаються.

Висновок та рекомендації

Можу підсумувати: я з цікавістю прочитав декілька постів у блозі "Мої жовті окуляри", і жодної хвилини про це не жалкував. Регулярно повертатимусь на гостини до Христі, що рекомендую зробити й вам, шановні читачі.

А Христі бажаю все ж таки придбати собі жовті (сонячні) окуляри, й не знімати їх на своєму життєвому шляху. А ще краще буде, як ті окуляри подарує коханий, а заразом і забезпечить стабільну сонячну погоду у Христиному житті.

P.S. Це перша спроба якимось чином впорядкувати структуру оглядів на "Українському інтернеті". Будь-які пропозиції та зауваження будуть сприйняті з вдячністю та належною увагою. Прошу відписувати у коментарях.

Ще:

Сайт україномовних відеоуроків з веб-дизайну

Інтернет-журнал “КУ”

Знайомтесь – електронний журнал shnick

Розмір має значення?

[caption id="attachment_245" align="alignleft" width="200" caption="Фото з сайту mihailvologda.moifoto.ru"][/caption]

Час від часу спадає на думку перевірити довжину тексту в тому чи іншому пості. Особливо, якщо публікація призначена для виконання певного завдання, скажімо, рекламного.

Зазвичай, рекламодавці вимагають, аби довжина тексту була не меншою, ніж п’ятсот символів, а краще – якщо тисяча. Чи має розмір посту якесь значення, чи це лише стереотип?

Середня довжина звичайного посту вітчизняного блогера рідко перевищує 100-120 слів, що складає приблизно 700-750 символів. Тобто, з цього боку, вимоги виправдані – якщо зазвичай ви пишете тексти по 700 символів, а рекламний буде 300-400 – може виглядати незвично для вашого блога.

Але й це ще не вся премудрість. Західні блогери, виявляється, вже давно порахували – якої довжини повинен бути текст «на задану тему», аби викликати найбільший інтерес та зібрати якомога більше коментарів і трекбеків.

Одним з перших залежність зацікавленості читачів постом від його розміру виявив блогер Ґлен Олсоп з ПАР. Шляхом експериментів та консультацій з колегами він встановив, що для найкращих результатів залежно від тематики довжина тексту у пості повинна бути наступною:

- огляди електронних пристроїв, а також новини моди та шоубізу - 180 слів, біля 1200 символів;

- новини Інтернету - 340 слів, ~ 2200 символів (обов’язково візьму на замітку – треба ж перевірити!);

- новини політики - 460 слів, ~ 3000 символів;

- краса, здоров’я, медицина - 660 слів, ~ 4300 символів;

- маркетинг і пов'язані теми - 1100 слів, ~ 7100 знаків;

- фінансові питання - 1200 слів, ~ 7800 знаків;

- розвиток особистості, психологія та персональні тренінги - 1400 слів або майже 9200 символів.

Звичайно, це стосується англомовного тексту, тому в наших реаліях треба перевіряти й коригувати ці значення, адже довжина тексту українською та англійською мовами суттєво відрізняється. А це означає, що україномовні пости повинні бути десь на 10-15% довшими, ніж англомовні.

Але, як встановлено навіть західними колегами, 10 тисяч символів нецікавого тексту не матимуть ефекту короткої захоплюючої замітки (хто б сумнівався!).

Тож, розміри – розмірами, а про «красне письменство» за будь-яку ціну забувати не слід.

Я - за чесний Інтернет

[caption id="attachment_241" align="alignleft" width="200" caption="Український інтернет"][/caption]

Я не «накручую» відвідуваність своїх сайтів та блогів, хоча декілька способів знаю ;-). Я хочу, щоб ви заходили сюди за власним бажанням, і читали мої записи тому, що вам це цікаво.

Я виступаю за чесне використання чужого контенту. Якщо в матеріалах, розміщених у цьому блозі, немає посилання на інші ресурси, це може означати, що:

а) текст чи ілюстрацію створено мною;

б) текст чи ілюстрація належить іншій людині, але з якоїсь причини я не проставив відповідне посилання. У цьому випадку кожного, хто виявив відсутність посилання на автора контенту, прошу негайно у коментарі до відповідної публікації вказати на необхідність збереження авторських прав, за що буду дуже вдячний. Адже аналогічного ставлення хотів би і до своїх матеріалів.

Критика і зауваження, на мою думку, мають бути висловлені в культурній формі і з виявленням взаємоповаги, інакше це не критика, а обливання брудом, що не є прийнятним способом для спілкування адекватних особистостей.

Також дуже хотів би взнати ваші думки стосовно стану «чесності» нашого Інтернету та необхідних заходів щодо покращення ситуації.

Ще:

Чому ми вперто повторюємо "буржунет"?

Третина українських користувачів Інтернет готові заплатити за контент

Як, користуючись Twitter’ом, залишити слід в історії

Чому ми вперто повторюємо "буржунет"?

Останнім часом почало дуже дратувати використання слова «буржунет» на означення закордонних (переважно, англомовних) Інтернет-ресурсів. Дуже вже«ріже вухо»… Хочу поділитись своїми думками стосовно цього «перлу».

Як на мене, в україномовному, та взагалі, в українському середовищі, використання цього слова не є прийнятним.

По-перше, це відверте мавпування з російськомовних ресурсів, що мені особисто не дуже подобається.

По-друге, якщо вже брати буквально, то і російський, і український сегменти Інтернету на даний час є такими ж «буржунетами», як і американський, англійський, німецький, тощо. Ми теж вже давно не комуністи і не соціалісти (переважно), ми також прагнемо якимось чином виловити ті гроші, що плавають в Інтернеті, у більшості своїй цікавимось тими ж явищами і проблемами, що й блогери та веб-майстри усього світу (до речі, як правильно: «блогер» чи «блоггер»?).

По-третє, нам немає жодної причини та необхідності у чомусь протиставляти себе американцям чи англійцям – ми не змагаємось з ними за статус наддержави (як Росія), вони не займають наше місце під сонцем (ми не дуже навіть прагнемо його знайти – нам жити в болоті якось спокійніше :-( ), щось ділити нам з ними немає ні потреби, ні сенсу.

І по-четверте: навіть певна частина російських блогерів починає останнім часом розуміти безглуздість використання такого архаїзму, тому здебільшого переходять на бульш нейтральні означення, на кшталт «дотком» (для означення англомовного сегменту мережі), тощо.

Тож, як ви вважаєте, наскільки виправданим є використання українськими Інтернет-користувачами слів, подібних до «буржунет»?

Третина українських користувачів Інтернет готові заплатити за контент

[caption id="attachment_202" align="alignleft" width="200" caption="Фото з сайту aggio.kiev.ua"][/caption]

У продовження дискусії, яка виникла на «Філософії блога» про «швидкий» і «повільний» конвент та перспективи платного доступу до контенту, дозволю собі розмістити невеличку інформацію, що досить цікава у згаданому контексті.

Комапнія iVOX спеціально для видання «Телекритика» провела дослідження української Інтернет-аудиторії, згідно з результатами якого 30% українських користувачів мережі готові платити за отримання доступу до онлайнової інформації.

З опитаних користувачів мережі 16,7% зацікавлені у придбанні доступу до певних ресурсів, що містять цікаву або важливу для них інформацію. 9% готові розлучитися з грошима, але невеликими, а 1,5% готові купувати доступ до певної кількості сайтів.

Категорично проти сплати за інформацію в інтернеті 62% респондентів, а от 8,2% опитаних інтернет-користувачів взагалі не змогли визначитись із відповіддю (інформація з сайту tochka.net).

Таким чином, значна частина українських користувачів Інтернет все ж готова платити за доступ саме до певного контенту, тобто, висловлені Миколою у публікації на «Філософії блога» думки мають достатнє підґрунтя.

15% Яндекс.Новин - безсоромний копіпаст

Яндекс опублікував нове дослідження медіасфери Рунету. За даними російської компанії, щодня «Яндекс.Новини» транслюють близько 50 тисяч новин в будні дні, і не менше 15 тисяч новин у вихідні, повідомляє tochka.net.

22% трансльованих Яндексом новин – продукт українських Інтернет-видань.

Дослідженням встановлено, що українські видання випускають більше новин на день, ніж їх російські колеги. Український новинний сайт в середньому щодня публікує 21 повідомлення, тоді як середнє ЗМІ Рунету – 13 новин. Столичні українські ЗМІ також випереджають видання російської столиці. Так, київські ЗМІ випускають щодня 34 повідомлення, московські – 17 (середні значення).

Українські видання у 47% своїх повідомлень про новини публікують зображення, російські Інтернет-ЗМІ супроводжують свої новини зображеннями у 36% випадків.

А тепер – СЛАВА КОПІПАСТУ! - посилання на інші видання (гіперпосилання або текстові згадки) містяться лише у 25% новин! 10% новин у Рунеті є повним передруком, а 15% - це ВЕЛИКИЙ І ВСЕМОГУТНІЙ КОПІПАСТ – повні передруки без будь-яких посилань на джерело!

Як, користуючись Twitter’ом, залишити слід в історії

 

[caption id="attachment_188" align="alignleft" width="200" caption="Малюнок з сайту heyhey.ru"][/caption]

Ви можете не повірити, але відтепер кожен користувач сервісу мікроблогів Twitter має високі шанси залишити свій слід в історії сучасної цивілізації.

Справа в тому, що вже майже рік найбільша книгозбірня світу - Бібліотека Конгресу США - зберігає публічні повідомлення в Twitter на своїх серверах. Отже, цілком ймовірно, що найбільш цікаві «щебетання» когось з нас у майбутньому будуть досліджуватись науковцями як, наприклад, одне з джерел історії України. А чому б україномовним твітам не бути виданими у вигляді збірника повідомлень, як видають збірки афоризмів або крилаті вислови відомих людей?

Тепер з’являється ще один додатковий стимул, аби користуватись Twitter’ом, адже зрозуміло, що чим більше оригінальних і цікавих повідомлень користувач залишить, тим вища ймовірність, що за сто-двісті років ваші нащадки зароблять купу грошей на авторському праві :-).

От тільки є одна підозра: чи це не корупційна схема між Twitter та Бібліотекою Конгресу для приваблення більшої кількості користувачів?

UHTERECHO.blogspot.com

Опубліковано Глобальну статистику українського інтернету за лютий 2011 року

Bigmir.net опублікував чергову Глобальну статистику українського інтернету з аналізом за лютий поточного року. Аудиторія мережі за місяць склала 19 719 186 cookies.

Порівняно з січнем цього року середньомісячна аудиторія зросла на 3,73% і склала 9 313 408 користувачів, а щотижнева аудиторія зросла відразу на 10,74%, склавши 3 749 343 відвідувача.

Не сталося суттєвих змін у географії українських користувачів мережі. Як і раніше, перше місце за кількістю відвідувачів займає Київ та область - 55,27% від загальної кількості.

Друге місце займає Харківщина з обласним центром - 7,3%, третє - Донецьк та область - 6,2%, не зовсім почесне четверте - Одеса з областю (5,64%).

Далі розташувались: Львівщина - 5,39%, Дніпропетровщина - 4,69%, АРК - 2,44%. Найменше користувачів мережі в Україні, причому з тенденцією до зменшення, в Івано-Франківській області - 0,15%.

Українські користувачі найбільше "юзають" бравзери Mozilla Firefox (28,08%), Opera 9 (22,12%), ІЕ 8 (15,42%) та Google Chrome (10,96%).

Ієрархія пошукових систем, якими користуються українці, зберігається: переходи з результатів пошуку в Google склали 69,66%, з Яндекс - 24,87%, Ukr.Net - 2,17%, Mail.Ru - 1,87%. Інші пошукові системи використовувались менше, ніж в 1% випадків.

Тож, можемо констатувати, що українська інтернет-аудиторія регулярно зростає, що не може не радувати.

Глобальна статистика українського інтернету російською мовою в форматі PDF - тут.

Українська Вікіпедія - 3-я за темпами росту

Україномовний розділ Вікіпедії має одні з найвищих темпи росту обсягу статей. За цим показником Вікіпедія по-українськи займає третє місце після корейської та російської версій.

Щоденно в українському розділі мережевої енциклопедії переглядається більше 1,1 млн. статей (результати за лютий поточного року).

За загальним обсягом статей українська частина Вікіпедії знову вийшла на 15-е місце, перегнавши свою фінську "колегу". Число статей україномовної Вікіпедії перевищило 260 000, повідомляється у блозі Вікімедіа Україна.

Ця статистика, на мою думку, зайвий раз підтверджує висловлені думки про подальший сталий розвиток українського інтернету.

Українська біржа лінків/статей: чому б не зробити?

Рано чи пізно значна частина блогерів та веб-майстрів приходить до думки про можливість/бажання/необхідність якимось чином заробити на своєму блозі/сайті. Про можливості заробітку ми говорили дещо раніше.

Способів заробітку є декілька, вони досить доступні. Певним чином можуть виникати проблеми із заробітком у власників україномовних блогів/сайтів. Рекламодавці досить часто вважають, що україномовність ресурсу звужує цільову аудиторію реклами. Справді, продавцеві байдуже, якою мовою спілкується покупець товару - головне, щоб купив.

З іншого боку, в УАнеті вже достатня кількість ресурсів, орієнтованих виключно на україномовну аудиторію. І ця аудиторія постійно зростає, а через який десяток років (я на це дуже сподіваюсь) в Україні це буде переважна більшість користувачів мережі. Тому про розвиток україномовної та україно-орієнтованої інтернет-реклами треба думати вже зараз.

У цьому сегменті мережевої діяльності україномовні блогери/вебмайстри наразі знаходяться у невигідному становищі, оскільки, з одного боку, наші з вами сайти і блоги мають досить низьку відвідуваність для трансляції контекстної реклами або більшості партнерок, а з іншого - досить важко знайти оптимізаторів, які бажають розмістити свої лінки чи статті на україномовних ресурсах. Адже не секрет, що біржі лінків та статей - суціль російські.

Тому, досить необхідною навіть для розвитку української блогосфери є справа створення українських бірж лінків і статей, що дасть змогу більш успішно монетизувати україномовні ресурси.

Отже, прошу висловлювати міркування: чи потрібні україномовні біржі лінків/статей, чи українські блогери та веб-майстри можуть обійтися російськими?

Якщо ж ми прийдемо до висновку, що українські біржі таки потрібні, пропоную розпочати вирішення організаційних питань цього процесу.

То що там з монетизацією? Частина 2

У рамках другої групи монетизації особливу популярність серед веб-майстрів має продаж посилань. Як вже було зазначено, чим вищими є показники авторитетності ресурсу (тИЦ та PR), тим більшою буде ціна за місце під посилання. Так, діапазон цін часом просто шокує: від кількох центів до сотень доларів за одне гіперпосилання з сайту. Початок - тут.

Продаж посилань веб-майстери можуть здійснювати двома різними шляхами. Перший - особиста домовленість із зацікавленою особою (ручний режим), яка бажає розмістити на сайті своє посилання. Другий - співпраця з біржами посилань (автоматичний). Необхідно відзначити, що перший спосіб в наші дні має, щонайменше, дивний вигляд, бо вимагає чималих зусиль з боку веб-майстра на шляху пошуку потенційних рекламодавців. Тому зупинимося детальніше на прогресивному способі продажу посилань - роботі з біржами посилань.

Робота з біржами посилань

Біржа посилань - система автоматизованої купівлі-продажу посилань, свого роду, зв'язкова ланка між оптимізатором, що займається просуванням сайту, і веб-майстром, який на цьому хоче заробити.

Для веб-майстра алгоритм взаємодії з біржею посилань має приблизно такий вигляд:

- реєстрація на біржі, зазначення адреси ресурсу, опис його тематики;

- призначення ціни за місце під посилання (потрібно дотримуватися золотої середини: занадто високі ціни можуть відлякати потенційних рекламодавців, а низькі - не принесуть очікуваної фінансової вигоди);

- визначення максимальної кількості місць, які виділяються під посилання (пам'ятайте, що чим більше зовнішніх посилань на сторінці, тим менше ціна за одне посилання, і навпаки);

- налаштування фільтрів (допомагають відсіяти ресурси, посилатися на які зі сторінок сайту не бажано);

- отримання та розміщення програмного коду з біржі посилань (встановлюється в місці, де планується показ рекламних посилань).

Проробивши ці нехитрі дії, власник сайту має право розраховувати на отримання прибутку. Останній може переказуватися на рахунок щодня або ж зараховуватися за підсумками місяця.

До головних переваг роботи з біржами посилань варто віднести її високу прибутковість і відсутність залежності від відвідуваності сайту. Головний недолік - войовниче ставлення до продажних посилань з боку пошукових систем, в першу чергу, Яндекса. З огляду на це, веб-майстер не повинен зловживати кількістю проданих посилань, а в разі їх наявності - розміщувати їх на сторінках свого сайту з розумом.

Найпопулярнішими біржами посилань на даний момент у Рунеті вважаються Sape, XAP, MainLink та інші (в УАнеті таких наразі, взагалі не існує – прим. перекладача).

Робота з біржами статей

Боротьба пошуковиків з продажними посиланнями стала причиною модифікації бірж посилань у біржі статей. Біржі статей мають багато спільного з біржами посилань з тією лише різницею, що веб-майстри продають місця не під «голі» посилання, а під статті, у структурі яких ці посилання перебувають. Текстова оболонка посилань заважає пошуковим роботам розпізнати їх продажну природу, і, отже, пошукові системи не застосовують санкцій.

Механізм співпраці веб-майстра з біржею статей виглядає так:

- реєстрація та додавання в систему своїх сайтів, на яких він збирається продавати місця під статті;

- призначення ціни і необхідного розміру статей, встановлення заборонених тематик для текстового контенту, визначення прийнятного числа посилань в структурі матеріалу;

- очікування і затвердження пропозицій оптимізаторів. Miralinks, Liex і Seozavr - найпопулярніші біржі статей Рунету. Зазначимо, що продаж місць під статті з посиланнями може здійснюватися і без участі бірж статей. У цьому випадку веб-майстру необхідно особисто шукати потенційну клієнтуру в місцях скупчення сео-оптимізаторів (соціальні мережі, форуми і т.п.).

Крім розглянутих нами видів Інтернет-реклами є й інші її варіації, отже, існують і інші способи монетизації веб-сайту. Мову про них поведемо у наступних матеріалах.

Тарас Черкасский